ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТЕРАПІЇ ГЕРПЕСВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.2.1185Анотація
Наведено результати аналізу періоду реконвалесценції у 236 пацієнтів з герпесвірусною інфекцією (ГВІ), яким призначались різні схеми противірусної терапії. Встановлено, що у 48,7 % пацієнтів з ГВІ після основного курсу лікування спостерігається ускладнений період реконвалесценції. Рецидиви захворювання мають клініко-вірусологічний (вірус-позитивні) (21,7±3,9) % і клінічний (вірус-негативні) характер (78,3±3,9) %. Ускладнений період реконвалесценції найчастіше спостерігається у жінок (70,4±4,3) %, у пацієнтів з діагнозом арахноенцефаліт (66,1±4,4) %, енцефаломієлополірадикулоневрит (66,1±4,4) %, з такими етіологічними чинниками, як HSV (27,8±4,2) %, EBV (13,0±3,2) і HSV+CMV (24,4±4,0) %. Застосування протефлазиду з протирецидивною метою дозволяє зменшити частоту повторних клініко-вірусологічних рецидивів в 1,9 разу (P<0,05), клінічних рецидивів в 1,3 разу (P>0,05), зменшити ступінь тяжкості хвороби і скоротити терміни досягнення терапевтичного ефекту у разі повторної терапії (P<0,05).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).