ХВОРОБА ЛАЙМА У ДІТЕЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.11797Ключові слова:
хвороба Лайма, іксодові кліщі, імуноблот, Лайм-артрит, Лайм-кардит, дітиАнотація
Мета роботи – узагальнити нові дані про етіологію, епідеміологію, клінічні прояви та лабораторну діагностику хвороби Лайма (ХЛ) у дітей, навести сучасні рекомендації щодо її вчасної профілактики та лікування.
На підставі огляду літератури наведені найновіші дані про хворобу Лайма у дітей. Узагальнено інформацію про етіологію, епідеміологію, характерні клінічні симптоми та перебіг Лайм-бореліозу (ЛБ) в педіатричній практиці. Описано сучасні методи діагностики і лікування Лайм-бореліозу, вказані дози і препарати залежно від стадії і форми захворювання, які затверджені Центрами контролю та профілактики захворювань США (CDC) та товариством з інфекційних хвороб США (Infectious Diseases Society of America, IDSA) для лікування ХЛ в педіатрії. Наведені рекомендації стосовно профілактики хвороби Лайма.
Епідеміологічні дані з багатьох країн Європи та США свідчать про значне зростання діагностованих випадків Лайм-бореліозу завдяки використанню в лікарській практиці таких високоінформативних методів діагностики, як імуноферментний аналіз (ІФА) та імуноблот. На сьогодні є багато інформації та наукових досліджень Лайм-бореліозу в дорослих, на відміну від дітей. Саме тому наш літературний огляд присвячений хворобі Лайма в педіатричній практиці.
Посилання
Popovych, O.O. (2016). Lyme borreliosis: a modern problem of infectology (clinical lecture). Aktualna infektolohiшa – Topical Шnfectology, 3, 114-122. DOI: 10.22141/2312-413x.3.12.2016.81725[in Ukrainian].
Kulias, S.M. (2013). Modern view on the features of specific diagnosis, treatment and prevention of Lyme borreliosis. Biomedical and Biosocial Anthropology, 20, 245-250 [in Ukrainian].
Rudenko, N., Golovchenko, M., Grubhoffer, L., & Oliver, J.H.Jr. (2011). Updates on Borrelia burgdorferi sensu lato complex with respect to public health. Tick-borne Diseases, 2 (3), 123-128. DOI: 10.1016/j.ttbdis.2011.04.002.
Kozlovska, A. (2020). Lyme borreliosis: a modern algorithm for diagnosis, treatment and prevention. Ukrainsky medychny chasopys – Ukrainian Medical Journal, 6 April [E-resourse]. https://www.umj.com.ua/article/174194/lajm-borelioz-suchasnij-algoritm-diagnostiki-likuvannya-ta-profilaktiki [in Ukrainian].
Shostakovych-Koretska, L.R., Budaeva, I.V., Cherhinets, A.V., Mavrutenkov, V.V., & Marchenko, N.E. (2014). Lyme borreliosis: issues of diagnosis and therapy. Aktualna infektolohiia – Topical Infectology, 2 (3), 27-31 [in Ukrainian].
Lyme disease. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/330178-overview. Updated 01.08.2019.
Sorokman, T.V., & Moldovan, P.M. (2018). Lyme disease in childhood: a look at the problem and a clinical case. Aktualna infektolohiia – Topical Infectology, 6 (1), 1-6. DOI: 10.22141/2312-413x.6.1.2018.125628 [in Ukrainian].
Esposito, S., Bosis, S., Sabatini, C., Tagliaferri, L., & Principi, N. (2013). Borrelia burgdorferi infection and Lyme disease in children. International Journal of Infectious Diseases, 17 (3), e153-158. DOI: 10.1016/j.ijid.2012.09.014.
Purenko, O.O., & Prokopovych, O.A (2018). Features of Lyme disease (borreliosis) in childhood. Medsestrynstvo – Nursing, 4, 50-52 [in Ukrainian].
Feder, H.M.Jr. (2008). Lyme disease in children. Infectious Disease Clinics of North America, 22, 2, 315-326. DOI: 10.1016/j.idc.2007.12.007.
Volokha, A.P. (2014). Lyme disease (tick-borne borreliosis) in children. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 1, 80-87 [in Ukrainian].
Zinchuk, O.M. (2008). Grade-free forms of Lyme disease: the importance of timely diagnosis. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu – Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Ser.: Medytsyna. Uzhhorod, (34), 60-62 [in Ukrainian].
Stanek, G., Fingerle, V., Hunfeld, K. P., Jaulhac, B., Kaiser, R., Krause, A., ... & Gray, J. (2011). Lyme borreliosis: clinical case definitions for diagnosis and management in Europe. Clinical Microbiology and Infection, 17 (1), 69-79. DOI: 10.1111/j.1469-0691.2010.03175.x.
Pearson, S. (2014). Recognising and understanding Lyme disease. Nursing Standard, 29 (1), 37-43. DOI: 10.7748/ns.29.1.37.e9073.
D’Alessandro, M., Loy, A., & Castagnola, E. (2017). Management of Lyme disease in European children: a review for practical purpose. Current Infectious Disease Reports, 19 (8), 27. DOI: 10.1007/s11908-017-0582-9.
Borchers, A., Keen, C.L., Huntley, A.C., & Gershwin, M.E. (2015). Lyme disease: a rigorous review of diagnostic criteria and treatment. Journal of Autoimmunity, 57, 82-115. DOI: 10.1016/j.jaut.2014.09.004.
CDC-Neurologic Lyme disease. Retrieved from: https://www.cdc.gov/lyme/treatment/NeurologicLyme.html. Updated – October 23, 2020.
Guet-Revillet, H., Levy, C., Vallet, C., Maghraoui-Slim, V., Dommergues, M.A., Hentgen, V., ... & Ferroni, A. (2019). Lyme neuroborreliosis in children: Report of nine cases and a review of the literature. Archives de Pédiatrie, 26 (3), 133-137. DOI: 10.1016/j.arcped.2019.02.010.
Cohn, K.A., Thompson, A.D., Shah, S.S., Hines, E.M., Lyons, T.W., Welsh, E.J., & Nigrovic, L.E. (2012). Validation of a clinical prediction rule to distinguish Lyme meningitis from aseptic meningitis. Pediatrics, 129 (1), e46-e53. DOI: 10.1542/peds.2011-1215.
Allen, N.M., & Jungbluth, H. (2016). Lyme neuroborreliosis: A potentially preventable cause of stroke. The Journal of Pediatrics, 170, 334-e1. DOI: 10.1016/j.jpeds.2015.11.077.
Valand, H.A., Goyal, A., Melendez, D.A., Matharu, S.S., Mangat, H.S., & Tu, R.K. (2019). Lyme disease: What the neuroradiologist needs to know. American Journal of Neuroradiology, 40 (12), 1998-2000. DOI: 10.3174/ajnr.A6301.
Steere, A.C., Batsford, W.P., Weinberg, M., Alexander, J., Berger, H.J., Wolfson, S., & Malawista, S.E. (1980). Lyme carditis: cardiac abnormalities of Lyme disease. Annals of Internal Medicine, 93 (1), 8-16. DOI: 10.7326/0003-4819-93-1-8.
Robinson, M.L., Kobayashi, T., Higgins, Y., Calkins, H., & Melia, M.T. (2015). Lyme carditis. Infectious Disease Clinics of North America, 29 (2), 255-268. DOI: 10.1016/j.idc.2015.02.003.
Kostić, T., Momčilović, S., Perišić, Z.D., Apostolović, S.R., Cvetković, J., Jovanović, A. et al. (2017). Manifestations of Lyme carditis. International Journal of Cardiology, 232, 24-32. DOI: 10.1016/j.ijcard.2016.12.169.
Yeung, C., & Baranchuk, A. (2019). Diagnosis and treatment of Lyme carditis: JACC review topic of the week. Journal of the American College of Cardiology, 73 (6), 717-726. DOI: 10.1016/j.jacc.2018.11.035.
Haddad, O., Gillinov, M., Fraser, Th., Shrestha, N., & Pettersson, G.B. (2019). Mitral Valve Endocarditis: A Rare Manifestation of Lyme disease. The Annals of Thoracic Surgery, 108 (2), e85-e86. DOI: 10.1016/j.athoracsur.2018.12.046.
Fishe, J.N., Marchese, R.F., & Callahan, J.M. (2016). Lyme myocarditis presenting as chest pain in an adolescent girl. Pediatric Emergency Care, 32 (7), 459-461. DOI: 10.1097/PEC.0000000000000654.
Myers, F., Mishra, P. E., Cortez, D., & Schleiss, M. R. (2020). Chest palpitations in a teenager as an unusual presentation of Lyme disease: case report. BMC Infectious Diseases, 20 (1), 730. DOI: 10.1186/s12879-020-05438-0.
Zinchuk, O.M. (2004). Topical issues of clinic, diagnosis and treatment of neuroborreliosis. Infektsiyni khvoroby – Infectious Diseases, 1, 59-64 [in Ukrainian].
Summer, G., & Rupprecht, T.A. (2019). Neurologic manifestations of Lyme Borreliosis. Revue Neurologique, 175 (7-8), 417-419. DOI: 10.1016/j.neurol.2019.07.012.
Wormser, G.P., Strle, F., Shapiro, E.D., Dattwyler, R.J., Auwaerter, P.G. (2017). A critical appraisal of the mild axonal peripheral neuropathy of late neurologic Lyme disease. Diagnostic Microbiology and Infectious Disease, 87 (2), 163-167. DOI: 10.1016/j.diagmicrobio.2016.11.003.
Steere, A.C. (2019). Treatment of Lyme arthritis. The Journal of Rheumatology, 46 (8), 871-873. DOI: 10.3899/jrheum.190320.
Long, K.C., & Cohn, K.A. (2018). Lyme arthritis: An update for clinical practice. Pediatric Emergency Care, 34 (8), 588-591. DOI: 10.1097/PEC.0000000000001576.
Cerar, T., Strle, F., Stupica, D., Ruzic-Sabljic, E., McHugh, G., Steere, A.C., Strle, K. (2016). Differences in genotype, clinical features, and inflammatory potential of Borrelia burgdorferi sensu stricto strains from Europe and the United States. Emerging Infectious Diseases, 22 (5), 818-827. DOI: 10.3201/eid2205.151806.
Maraspin, V., Mrvič, T., Ružić-Sabljić, E., Jurčić, V., & Strle, F. (2019). Acrodermatitis chronica atrophicans in children: Report on two cases and review of the literature. Ticks and Tick-borne Diseases, 10 (1), 180-185. DOI: 10.1016/j.ttbdis.2018.10.009.
Andres, Ch., Ziai, M., Bruckbauer, H., Ring, J., & Heidelore, H. (2010). Acrodermatitis chronica atrophicans in two children. International Journal of Dermatology, 49 (2), 180-183. DOI: 10.1111/j.1365-4632.2009.04194.x.
Lipsett, S C., & Nigrovic, L.E. (2016). Diagnosis of Lyme disease in the pediatric acute care setting. Current Opinion in Pediatrics, 28 (3), 287-293. DOI: 10.1097/MOP.0000000000000339.
Lyme disease workup. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/330178-workup. Updated Aug 01, 2019.
Lyme disease treatment & management. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/330178-treatment. Updated Aug 01, 2019.
Oliveira, C.R., & Shapiro, E.D. (2015). Update on persistent symptoms associated with Lyme disease. Current Opinion in Pediatrics, 27 (1), 100-104. DOI: 10.1097/MOP.0000000000000167.
Klempner, M.S., Baker, Ph.J., Shapiro, E.D., Marques, A., Dattwyler, R.J., Halperin, J.J., & Wormser, G.P. (2013). Treatment trials for post-Lyme disease symptoms revisited. The American Journal of Medicine, 126 (8), 665-669. DOI: 10.1016/j.amjmed.2013.02.014.
Nemetha, J., Bernasconib, E., Heiningerc, U., Abbasd, M., Nadale, D., & Strahmf, C. (2016). Update of the Swiss guidelines on post-treatment Lyme disease syndrome. Swiss Medical Weekly, 146, w 14353. DOI: 10.4414/smw.2016.14353.
Zinchuk, O.M. (2016). On the issue of emergency prevention of Lyme borreliosis. Acta medica Leopoliensia, 22 (2), 39-43 [in Ukrainian].
Sood, S.K. (2015). Lyme disease in children. Infectious Disease Clinics of North America, 29 (2), 281-294. DOI: 10.1016/j.idc.2015.02.011.
Wormser, G.P., Dattwyler, R.J., Shapiro, E.D., Halperin, J.J., Steere, A.C., Klempner, M.S. et al. (2006). The clinical assessment, treatment, and prevention of lyme disease, human granulocytic anaplasmosis, and babesiosis: clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America. Clinical Infectious Diseases, 43 (9), 1089-1134. DOI: 10.1086/508667.
Tick bite prophylaxis. Retrieved from: https://www.cdc.gov/ticks/tickbornediseases/tick-bite-prophylaxis.html.
Gaillard, T., Briolant, S., Madamet, M., & Pradines, B. (2017). The end of a dogma: the safety of doxycycline use in young children for malaria treatment. Malaria Journal, 16 (1), 148. DOI: 10.1186/s12936-017-1797-9.
AAP News. When can doxycycline be used in young children? by H. Cody Meissner M.D., FAAP- February 27, 2020. https://www.aappublications.org/news/aapnewsmag/2020/02/27/idsnapshot022720.full.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).