УКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ШКОЛИ ІНФЕКЦІОНІСТІВ У МИНУЛОМУ І ТЕПЕР*

Автор(и)

  • М.А. Андрейчин Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.1.1176

Анотація

У 2002 р. за нашою редакцією вийшли з друку «Нариси з історії клінічної інфектології України», в яких вперше у систематизованому вигляді наведено дані про становлення і розвиток кафедр інфекційних хвороб й Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського. На сторінках цієї книги, що викликала значний інтерес серед українських інфекціоністів та істориків медицини, згадується понад 1100 прізвищ, деякі з яких багаторазово.

Біографія автора

М.А. Андрейчин, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-08-02

Як цитувати

Андрейчин, М. (2013). УКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ШКОЛИ ІНФЕКЦІОНІСТІВ У МИНУЛОМУ І ТЕПЕР*. Інфекційні хвороби, (1). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.1.1176

Номер

№ 1 (2006)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).