ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ, ПРИХИЛЬНОСТІ ТА ПРАКТИКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО РОБОТИ ІЗ СУДИННИМИ КАТЕТЕРАМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ІНФЕКЦІЙНИМ УСКЛАДНЕННЯМ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СУДИН

Автор(и)

  • A. V. Berezhna Харківський національний медичний університет
  • S. D. Novikov Харківський національний медичний університет
  • T. O. Chumachenko Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11553

Ключові слова:

поперечне дослідження, катетер-асоційовані інфекції кровоплину, інфекційний контроль, гігієна рук

Анотація

Мета роботи – вивчити рівень знань, прихильності та практики медичних працівників (МП) щодо роботи із судинними катетерами (СК) та запобігання інфекційним ускладненням  процедури катетеризації.

Пацієнти і методи. Проведено поперечне епідеміологічне дослідження серед 123 МП закладів охорони здоров’я України протягом вересня-листопада 2019 р. та січня 2020 р. з використанням авторського опитувальника. Опитувальник складався з трьох блоків і містив 48 питань. Статистична обробка даних проводилась з використанням методів описової статистики за допомогою програм Microsoft Excel 2007 та Epi Info™ for Windows version 7.2. Аналіз номінативних величин проводився з використанням критерію Пірсона χ2. Достовірно значущими вважалися відмінності при Р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Більшість респондентів (78,3 %) вказала на необхідність отримувати більше інформації про можливі ускладнення катетеризації судин, а 79,3 % опитаних потребують додаткової інформації щодо інфекційного контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з катетеризацією судин. Виявлено статистично достовірний зв’язок між потребою отримувати додаткову інформацію про ускладнення катетеризації судин і посадою, яку займає респондент (молодший спеціаліст з медичною освітою): χ2=7,9758, p=0,004741.

Виявлено недостатню обізнаність МП щодо груп і факторів ризику інфекційних ускладнень катетеризації судин. Майже третина опитаних (31,1 %) вважала, що медичний персонал має незначний вплив на рівень інфекційних ускладнень катетеризації судин. В середньому тільки 33,4 % респондентів знали, що рутинну заміну центральних венозних катетерів (ЦВК), периферично імплантованих ЦВК і катетерів для гемодіалізу для профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровоплину застосовувати не доцільно. 99,2 % МП вважали, що перед будь-якою маніпуляцією із СК та після неї необхідно обов’язково проводити гігієнічну обробку рук із застосовуванням води з милом та спиртового антисептика. У рутинній практиці завжди користувались рукавичками під час маніпуляцій із СК 97,5 % респондентів. 11,6 % МП допускає, що використання рукавичок може замінити гігієнічну обробку рук при роботі із СК.

Встановлено, що найчастіше МП нехтували використанням рукавичок при роботі із СК через недостатню забезпеченість рукавичками (29,7 %). Чверть респондентів (25,0 %) замінювала рукавички процедурою гігієнічної обробки рук. Через виникнення алергічних реакцій або контактного дерматиту в результаті застосування рукавичок від їх використання відмовлялось 20,3 % опитаних.

Висновки. Виявлено недостатній рівень знань, прихильності та практики МП з питань епідеміології, інфекційного контролю та профілактики інфекційних ускладнень катетеризації судин.

Біографії авторів

A. V. Berezhna, Харківський національний медичний університет

аспірант кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету

S. D. Novikov, Харківський національний медичний університет

студент Харківського національного медичного університету

T. O. Chumachenko, Харківський національний медичний університет

д. мед. н., професор, завідувач кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету

Посилання

European Centre for Disease Prevention and Control. (2019). Healthcare-associated infections in intensive care units. Annual Epidemiological Report for 2017. Stockholm. Retrieved from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/AER_for_2017-HAI.pdf.

Alkubati, S., Ahmed, N., Mohamed, O., Fayed, A., & Asfour, H. (2015). Health care workers’ knowledge and practices regarding the prevention of central venous catheter-related infection. American Journal of Infection Control, 43 (1), 26-30. DOI: 10.1016/j.ajic.2014.09.021.

Bianco, A., Coscarelli, P., Nobile, C., Pileggi, C., & Pavia, M. (2013). The reduction of risk in central line-associated bloodstream infections: Knowledge, attitudes, and evidence-based practices in health care workers. American Journal of Infection Control, 41 (2), 107-112. DOI: 10.1016/j.ajic.2012.02.038.

Kurian, R.N., & John, N. (2016). A study to assess the knowledge of staff nurses regarding central line associated blood stream infection (CLABSI) with a view to develop information-booklet on prevention of CLABSI in a selected hospital of Delhi. International Journal of Nursing and Midwifery Research, 3 (2&3), 17-20.

Chumachenko, T., Berezhna, A. (2019). Copyright certificate. Ukraine. Questionnaire «Using of intravascular catheters in clinical practice». 84621 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Berezhna, A. V., Novikov, S. D., & Chumachenko, T. O. (2020). ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ, ПРИХИЛЬНОСТІ ТА ПРАКТИКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО РОБОТИ ІЗ СУДИННИМИ КАТЕТЕРАМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ІНФЕКЦІЙНИМ УСКЛАДНЕННЯМ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СУДИН. Інфекційні хвороби, (3), 50–59. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11553

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження