КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11552Ключові слова:
HIV infection, psychological testing, cognitive disordersАнотація
Мета роботи – встановити частоту та особливості порушень когнітивних функцій у хворих на ВІЛ-інфекцію.
Пацієнти і методи. Обстежено 116 хворих на ВІЛ-інфекцію у різних клінічних стадіях недуги. Усім пацієнтам здійснювали нейропсихологічне дослідження, що включало тестування з використанням ряду шкал і тестів. Перед проведенням нейропсихологічного тестування усім досліджуваним пропонувалися опитувачі для оцінки наявності та вираженості депресивних симптомів (шкала депресії Бека – Beck A. T. et al., 1961) і оцінки рівня ситуаційної (реактивної) тривожності (тест Спілбергера-Ханіна, 1976). Акцентуацію характеру визначали за тестом Леонгарда К.; особові особливості – за багатофакторним опитувальником Кеттелла Р.Б. (1949).
Групу контролю, цілком порівнювану за віком і статтю з досліджуваною групою, склали 39 практично здорових добровольців.
Результати та висновки. Клінічні ознаки ВІЛ-асоційованого ураження ЦНС у вигляді помірного зниження нейрокогнітивних функцій виявляються у 22,4 % хворих на ВІЛ-інфекцію, причому з наростанням ступеня імунодефіциту кількість осіб з легкими когнітивними порушеннями зростає.
ВІЛ-інфекція є причиною мінімальної вогнищевої неврологічної симптоматики у вигляді симптомів орального автоматизму і вестибулярно-атактичних розладів (Р<0,05-0,001).
Практично у кожного другого пацієнта з легкими когнітивними порушеннями виявляється вестибуло-церебральний синдром, рідше – пірамідний синдром і ще рідше – екстрапірамідний синдром. Порівняно зі здоровими особами різниця у частоті усіх зазначених неврологічних симптомів статистично вагома – Р<0,05-0,001.
Оцінка порушень вищих коркових функцій у I-II клінічних стадіях ВІЛ-інфекції засвідчила переважні зміни в соматосенсорному гнозисі, пам’яті, увазі, значущі зміни в динамічному праксисі. ВІЛ-інфіковані у III-IV клінічних стадіях порівняно з контрольною групою практично завжди поступаються у здатності зосереджувати увагу, в зоровому, соматосенсорному, слуховому гнозисі, динамічному праксисі, здатності писати, читати, запам’ятовувати передусім ряди цифр, рахувати, а також в інтелекті (Р<0,05-0,001).
У III-IV клінічних стадіях ВІЛ інфекції більшість пацієнтів перебувала у стані субдепресії, що супроводжувалася високим рівнем тривожності (порівняно з умовно здоровими особами Р<0,001).
Посилання
Simioni, S., Cavassini, M., Annoni, J.M., Abraham, A.R., Bourquin, I., Schiffer, V., ... & Du Pasquier, R.A. (2010). Cognitive dysfunction in HIV patients despite long-standing suppression of viremia. Aids, 24 (9), 1243-1250.
Heaton, R.K., Franklin, D.R., Ellis, R.J., McCutchan, J.A., Letendre, S.L., LeBlanc, S., ... & Collier, A.C. (2011). HIV-associated neurocognitive disorders before and during the era of combination antiretroviral therapy: differences in rates, nature, and predictors. Journal of Neurovirology, 17 (1), 3-16.
Dulioust, A., Lerolle, N., Dolphin, P., Boufassa, F., Duracinsky, M., Delfraissy, J. F., ... & Gasnault, J. (2009). High frequency of neurocognitive disorders in older HIV-infected patients despite a sustained virological and immunological response on carT: the sigma study. Age, 67, 64-74.
Underwood, J., & Winston, A. (2016). Guidelines for evaluation and management of cognitive disorders in HIV-positive individuals. Current Hiv/aids Reports, 13 (5), 235-240.
Musatov, V.B., Yakovlev, A.A., Andreeva, S.G., & Ivanova, M.V. (2015). Clinical significance of determining the HIV viral load in the cerebrospinal fluid in HIV-infected patients. Journal of Infectology, 7 (3), 79-84 [in Russian].
Gavrilova, S.I. (2007). Pharmacotherapy for Alzheimer’s disease. Moscow: Pulse [in Russian].
Yakhno, N.N., & Zakharov, V.V. (2001). Syndromes of violation of higher mental functions. Diseases of the Nervous System: A Guide for Physicians / Ed. NN Yakhno, DR Shtulman. Moscow: Medicine [in Russian].
Lokshina, A., & Zakharov, V. (2007). Diagnostics and treatment of mild and moderate cognitive disorders in discirculatory encephalopathy. Physician, (4), 56-60. [in Russian].
Chomskaya, E.D. (2006). Scheme of neuropsychological research. Neuropsychology. St. Petersburg, 441-466 [in Russian].
Shostakovych-Koretska, L.R. (2018). Features of cognitive impairment in HIV-infected patients who are under outpatient supervision. Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 1 (75), 24-29 [in Ukrainian].
Solovyova, E.T., & Dubkovska, S.S. (2011). The severity of cognitive impairment in HIV-infected individuals. Current Issues of Gerontology and Geriatrics: Materials of the Scientific Conference, 53-54 [in Ukrainian].
Zakharov, V.V. (2005). Cognitive impairment in neurological practice. Difficult Patient, 3 (5), 4-9. [in Russian].
Canestri, A., Lescure, F. X., Jaureguiberry, S., Moulignier, A., Amiel, C., Marcelin, A., ... & Katlama, C. (2010). Discordance between cerebral spinal fluid and plasma HIV replication in patients with neurological symptoms who are receiving suppressive antiretroviral therapy. Clinical Infectious Diseases, 50 (5), 773-778.
Dykyy B.M., Hryzhak I.H., Pryshlyak O.Ya., Diomina N.M., Hryzhak L.R., Fedoriv M.V. (2014). The structure of lesions of the nervous system in HIV-infected people. Infectious Diseases, 2, 19-23 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
