ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ХОЛЕРНИХ ВІБРІОНІВ О139 СЕРОГРУПИ БЕНГАЛ, ВИДІЛЕНИХ ВІД ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ РЕСПУБЛІКИ УЗБЕКИСТАН
Анотація
У роботі представлені дані з вивчення біологічних властивостей холерних вібріонів О139 серогрупи, виділених з 1994 по 2006 рр. від хворих з гострими кишковими інфекціями в Республіці Узбекистан. За допомогою моноварних сироваток О2-О83 серогруп, одержаних в Саратовському протичумному інституті «Мікроб», визначені вібріони О139 серогрупи. З 10 штамів холерного вібріона О139 серогрупи, виділених в Узбекистані, 1 ізольований від прибулого хворого з Пакистану, штам гемоліз-негативний, високовірулентний, 9 - ізольовано від хворих з Кашкадар’їнської (7) і Сирдар’їнської (2) областей, штами гемоліз-позитивні, слакбовірулентні.
##submission.downloads##
Опубліковано
2013-07-28
Як цитувати
Нематов, А., Мусабаєв, Е., Мустанов, А., & Таджиніязов, Б. (2013). ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ХОЛЕРНИХ ВІБРІОНІВ О139 СЕРОГРУПИ БЕНГАЛ, ВИДІЛЕНИХ ВІД ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ РЕСПУБЛІКИ УЗБЕКИСТАН. Інфекційні хвороби, (3). Retrieved із https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/inf-patol/article/view/1076
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).