ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ І КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634Ключові слова:
геоінформаційна система, кліщі, працівники лісових господарств, біологія, медицинаАнотація
Мета роботи – створити медичну геоінформаційну систему на базі отриманих даних про кліщів, зібраних з тіла людей і домашніх тварин в межах м. Тернополя, Тернопільської та інших областей України, де проводилися польові дослідження; узагальнити та систематизувати дані про клінічний стан пацієнтів, уражених іксодовими кліщами за період польових і лабораторних досліджень.
Матеріали і методи. Ідентифікацію іксодових кліщів здійснювали за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Визначення збудників, яких переносили добуті кліщі, проводилось за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) шляхом приготування суспензії кліщів, виділення самої ДНК та проведення подальшої ампліфікації з використанням ампліфікатора «ROTORGene–6000» в «реальному часі».
За основу створеної медичної геоінформаційної системи (ГІС) була взята платформа ArcGIS.
Результати. Створена ГІС дає можливість он-лайн бачити поширення кліщів, зумовлених ними інфекцій та пацієнтів, у яких ці інфекції виявлені, в м. Тернополі, Тернопільській, Житомирській, Хмельницькій, Закарпатській та інших областях України. Операційні можливості ГІС дозволяють узагальнювати результати у вигляді таблиць, графіків і діаграм, здійснювати пошуки кліщів і пацієнтів за ідентифікаційним номером і т. п.
Висновки. Застосування медичної ГІС під час дослідження морфо-фізіологічних, біологічних та епідеміологічних особливостей іксодових кліщів дає можливість отримувати просторові уявлення та демонструвати отримані результати, важливе у плані узагальнення та впорядкування даних про стан пацієнтів, атакованих кліщами і заражених різними видами збудників інфекційних захворювань на певних територіях. Медична ГІС може використовуватися у прогнозуванні епідеміологічної небезпеки у населених пунктах і окремих регіонах.
Посилання
Fedoniuk, L.Ya., Podobivskyi, S.S., Korda, M.M., Klishch, I.M., Andreichyn, M.A., & Shkilna, M.I. (2018). Morfo-fiziolohichni osoblyvosti ta medychne znachennia iksodovykh klishchiv rodiv Ixodes Latr. and Dermacentor fabr. – ektoparazytiv liudyny i tvaryn u Zakhidnii Ukraini [Morpho-physiological features and medical significance of Ixodes Latr. and Dermacentor fabr. genus ticks – human and animal ectoparasites in Western Ukraine]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 1 (63), 173–177 [in Ukrainian].
Fedonuk, L.Ya., Podobivskyi, S., Kamyshnyi, A., Saturska, A., Chavtur, V. Marchuk, O., Zagrychuk, O. et al. (2019). Morphological and physiological, biological and features of Acariana of the genus Ixodes (Latreille, 1795) – human ectoparasites in biogenocenoses of Ternopil region. Wiadomosci Lecarskie, LXXII (2), 224-229.
Aleksandrov, O.O., & Olvinska, Yu.O. (2015). Statystychnyi analiz zakhvoriuvanosti naselennia Ukrainy [Statistical analysis of morbidity of the population of Ukraine]. Materials of Conference: Statistics – a tool for socio-economic research. Odesa, ONEU [In Ukrainian].
Mokin, V.B., & Kryzhanovskyi, Ye.M. (Ed.). (2014). Heoinformatsiini systemy v ekolohii. – Elektronnyi navchalnyi posibnyk [Geoinformation systems in ecology. Online tutorial]. Vinnytsia: VNTU [In Ukrainian].
Kryzhanovsky, Ye.M., & Polishchuk, O.V. (2018). His-analiz danykh zakhvoriuvannosti naselennia v Ukraini [Gis-analysis of population morbidity data in Ukraine]. Retrieved from: htth://ir//lib.vntu.edu.ua //handle/123456789 /20724 [In Ukrainian].
Kaliuzhnyi, A.V., & Ushkalov, A.V. (2013). Heohrafichni informatsiini systemy v epizootolohii [Geographic information systems in epizootology]. Veterynarna medytsyna – Veterinary Medicine, 97, 191-194 [in Ukrainian].
Akimov, I.A., Nebogatkin, I.V. (2002). Iskodovye kleshchi g. Kieva – urbozologicheskiye i epizootologicheskie aspekty [Ixodid ticks of Kiev – urbozoological and epizootological aspects]. Vestnik zoologii – Bulletin of Zoology, 36 (1), 91-95 [in Russian].
Wójcik-Falta, A., Szymańska, J., & Buczek, A. (2009). Diseases transmitted by ticks. Pathogens Borrelia burgdorferi, Anaplasma phagocytophilum, Babesia microti. Public Health, 119, 2, 217-222.
Buczek, A., Rudek, A., Bartosik, K. (2009). Seroepidemiological study of lyme borreliosis among forestry Workers in southern Poland. Ann. Agric. Envіron. Med., 16, 257-261.
Kaya, A.D., Parlak, A.H., Ozturk, C.E. (2008). Seroprevalence of Borrelia burgdorferi infection among forestry workers and farmers in Duzce, north-western Turkey. New Microbiol., 31, 2, 203-209.
Shkilna, M.I., Andreichyn, M.A., Korda, M.M., Klishch, I.M., Morochkovskyi, R.S. (2018). Chastota seroposytyvnykh osib do borelii sered pratsivnykiv lisovykh hospodarstv Zhytomyrskoi, Khmelnytskoi ta Volynskoi oblastei [The frequency of seropositive borrels’ persons among forestry workers in Zhytomyr, Khmelnytsky and Volyn regions. Infektsiyni khvoroby – Infectious diseases, 3 (93), 18-25 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
