ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ВІТАМІНОМ D ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ С

Ключові слова: хронічний гепатит С, вітамін D

Анотація

Мета роботи – вивчити забезпеченість вітаміном D (25 гідроксикальциферол (25(OH)D) хворих на хронічний гепатит С (ХГС) перед початком противірусної терапії (ПВТ).

Матеріали і методи. Досліджено 100 осіб, які перебували у реєстрі хворих на хронічний вірусний гепатит у Дніпропетровському регіоні, яким у сироватці крові визначали метаболіт вітаміну D, що
синтезується печінкою – 25 гідроксикальциферол
(25(OH)D), який на сьогодні є індикатором забезпеченості вітаміном D організму людини. Оцінка вітамін D-статусу проводилась відповідно до класифікації (M.F. Holick, 2011), згідно з якою рівень 25(OH)D у сироватці крові від 75-200 нмоль/л або 30-85 нг/мл є оптимальним, рівень 25-гідроксикальциферолу від 75 нмоль/л до 50 нмоль/л або 29-20 нг/мл у крові – суб­оптимальним рівнем вітаміну D, а показник нижчий 50 нмоль/л або менше 20 нг/мл відповідає дефіциту вітаміну D. Пацієнти були розподілені залежно від рівня вітаміну D на 3 групи (пацієнти з оптимальним рівнем, субоптимальним рівнем і дефіцитом вітаміну D).

Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження продемонстрували, що лише 18 (18,0 %) пацієнтів мали оптимальний рівень вітаміну D, у 38 хворих (38,0 %) виявлено субоптимальний рівень вітаміну D, у більшості хворих – 44 (44,0 %) діагностовано дефіцит вітаміну D, що вказує на певну закономірність між рівнем вітаміну D та ХГС. Було встановлено, що дефіцит вітаміну D переважав у хворих у вікових межах 45-59 років (61,4 %) і 25-44 років (22,7 %). З’ясовано, що вміст вітаміну D при ХГС не залежав від статі й був знижений у більшості хворих жінок і чоловіків.

Біографії авторів

M. A. Nikolaychuk, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

асистент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

L. R. Shostakovych-Koretska, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

д. мед. н., проф., зав. каф. інфекційних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

I. V. Budayeva, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

к. мед. н., асистент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

O. P. Shevchenko-Makarenko , ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Посилання

Anastasіi І.A. (2007). Svitovyi dosvis terapii khvorykh na khronichnyi hepatyt [World experience in therapy of patients with chronic hepatitis C]. Іnfektsіinі khvoroby – Infectious Diseases, 3, 102-103 [in Ukrainian].

Bueverov, A. (2008). Khronicheskiy gepatit C i sochetannaya patologiya pecheni [Chronic hepatitis C and concomitant liver disease]. Klinicheskie perspektivy gastroenterologii i gepatologii – Clinical Prospects of Gastroenterology and Hepatology, 6, 9-15 [in Russian].

Global Hepatitis Report (2017). Electronic resource, Geneva. Retrieved from: http://www.who.int/hepatitis/ publications/global-hepatitis-report2017/en

Ramagopalan, S.V., Heger, A., Berlanga, J., Narelle, J.M., Matthew, R.L., Amy, B., … Julian, C.K. (2010). A ChIP-seq-defined genome-wide map of vitamin D receptor binding: associations with disease and evolution. Genome Research, 10, 1352-1360.

Gao, L., Tao, Y., & Zhang, L. (2010). Vitamin D receptor genetic polymorphisms and tuberculosis: an updated systematic review and meta-analysis. Int. J. Tuberc. Lung Dis., 1, 15-23.

Villar, L.M., Del Campo, J.A., & Ranchal, I. (2013). Association between vitamin D and hepatitis C virus infection: a meta-analysis. World J. Gastroenterol., 35, 5917-5924.

Yamshchikov, A.V., Desai, N., Blumberg, H. (2009). Vitamin D for the treatment and prevention of infectious diseases: an asystematic review of randomized controlled trials. Endocr. Pract., 5, 438-449.

Rode, A., Fourlanos, S., & Nicoll, A. (2010). Oral vitamin D replacement is effective in chronic liver disease. Clin. Biol. Gastroenterol., 34, 618-620.

Takuya, M., Takanobu, K., Nao, S., Megumi, T., Asako, M., Takahiro, M., … Michio, I. (2012). 25-hydroxyvitamin D3 suppresses hepatitis C virus production. J. Hepatol., 56, 1231-1239.

Arteh, J., Narra, S., & Nair, S. (2010) Prevalence of vitamin D deficiency in chronic liver disease. Dig. Dis. Sci., 55, 2624-2628.

Stokes, C.S., Krawczyk, M., Reichel, C., Lammert, F., & Grungah, F. (2014). Vitamin D deficiency is associated with mortality in patients withadvanced liver cirrhosis. Eur. J. Clin. Invest., 44, 176-183.

Pang, Q., Qu, K., Zhang, J.Y., Liu, C. (2015). Evidence supporting a beneficial role of vitamin D in chronic hepatitis C. Journal of Hepatology, Retrieved from: http: // dx. doi.org/10.1016/j.jhep.2015.03.037.

Norman, A.W. (2008). From vitamin D to hormones D [Fundamentals of vitamin D endocrine system essential for good health. Am. J. Clin. Nutr., 88 (2), 491-499.

Holick, M.F., Binkley, N.C., Bischoff-Ferrari, H.A., Gordon, C.M., Hanley, D.A, Heaney, R.P., Murad, M.H., & Weaver, C.M. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency. An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab., 96 (7), 1911-1930.

Опубліковано
2019-11-29
Як цитувати
Nikolaychuk, M. A., Shostakovych-Koretska, L. R., Budayeva, I. V., & Shevchenko-Makarenko , O. P. (2019). ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ВІТАМІНОМ D ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ С. Інфекційні хвороби, (3), 10-15. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10630
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження