АКАНТАМЕБИ ЯК РЕЗЕРВУАР ПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ ТА ВІРУСІВ

Автор(и)

  • A. P. Chobotar Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10328

Ключові слова:

Acanthamoeba sp., співіснування, бактерії, віруси

Анотація

Огляд літератури показав, що вільноживучі найпростіші роду Acanthamoeba є представниками багатьох об’єктів зовнішнього середовища та постійно взаємодіють з іншими мікроорганізмами (вірусами та бактеріями), що населяють дані екологічні ніші. Особ­ливості цих взаємовідносин вивчаються дослідниками з усього світу вже більше 20 років. Досліджено низку патогенних та умовно-патогенних бактерій, які здатні співіснувати з акантамебами. Так, наприклад, описано симбіотичну взаємодію амеб з ентеробактеріями, мікобактеріями, легіонелами, псевдомонадами, стафілококами, стрептококами та рядом інших прокаріот. При співкультивуванні найпростіших з бактеріями збільшується термін виживання останніх та підвищується їх резистентність до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Ряд наукових робіт присвячено також вивченню взаємодії Acanth­amoeba sp. з представниками царства Vira, а саме родів Adenovirus, Norovirus, Rotavirus та Enterovirus. Характер взаємодії бактерій та вірусів із представниками вільноживучих найпростіших на клітинному рівні досліджується найчастіше з використанням мікроскопічних і сучасних молекулярно-генетичних методів. Доведено також, що вільноживучі амеби можуть виконувати роль резервуару для патогенних мікроорганізмів та слугувати вектором передачі збудників інфекційних захворювань.

Біографія автора

A. P. Chobotar, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

аспірант, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Посилання

Greub, G., & Raoult, D. (2004). Microorganisms resistant to fee-living amoebae. Clinical Microbiology Reviews, 17 (2), 413-433. doi: 10.1128/cmr.17.2.413-433.2004 DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.17.2.413-433.2004

Balczun, C., & Scheid, P. (2017). Free-living amoebae as hosts for and vectors of intracellular microorganisms with public health significance. Viruses, 9 (4), 65. doi: 10.3390/v9040065 DOI: https://doi.org/10.3390/v9040065

Khan, N. (2006). Acanthamoeba: biology and increasing importance in human health. FEMS Microbiology Reviews, 30 (4), 564-595. doi: 10.1111/j.1574-6976.2006.00023.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1574-6976.2006.00023.x

da Rocha-Azevedo, B., Tanowitz, H., & Marciano-Cabral, F. (2009). Diagnosis of infections caused by pathogenic free-living amoebae. Interdisciplinary Perspectives on Infectious Diseases, 1-14. doi: 10.1155/2009/251406 DOI: https://doi.org/10.1155/2009/251406

Behera, H., Satpathy, G., & Tripathi, M. (2016). Isolation and genotyping of Acanthamoeba spp. from Acanthamoeba meningitis/ meningoencephalitis (AME) patients in India. Parasites & Vectors, 9 (1). doi: 10.1186/s13071-016-1729-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s13071-016-1729-5

Dunand, V., Hammer, S., Rossi, R., Poulin, M., Albrecht, M., & Doweiko, J. (1997). Parasitic sinusitis and otitis in patients infected with human immunodeficiency virus: Report of five cases and review. Clinical Infectious Diseases, 25 (2), 267-272. doi: 10.1086/514536 DOI: https://doi.org/10.1086/514536

Lambrecht, E., Baré, J., Sabbe, K., & Houf, K. (2017). Impact of Acanthamoeba cysts on stress resistance of Salmonella enterica Serovar Typhimurium, Yersinia enterocolitica 4/O:3, Listeria monocytogenes 1/2a, and Escherichia coli O:26. Applied and Environmental Microbiology, 83 (14). doi: 10.1128/aem.00754-17 DOI: https://doi.org/10.1128/AEM.00754-17

Avalos-Padilla, Y., Knorr, R., Javier-Reyna, R., García-Rivera, G., Lipowsky, R., Dimova, R., & Orozco, E. (2018). The Conserved ESCRT-III Machinery Participates in the Phagocytosis of Entamoeba histolytica. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 8. doi: 10.3389/fcimb.2018.00053 DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2018.00053

Siddiqui, R., & Khan, N. (2012). Acanthamoeba is an evolutionary ancestor of macrophages: A myth or reality? Experimental Parasitology, 130 (2), 95-97. doi: 10.1016/j.exppara.2011.11.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exppara.2011.11.005

Cosson, P., & Lima, W. (2014). Intracellular killing of bacteria: is Dictyosteliuma model macrophage or an alien? Cellular Microbiology, 16 (6), 816-823. doi: 10.1111/cmi.12291 DOI: https://doi.org/10.1111/cmi.12291

Maisonneuve, E., Cateau, E., Leveque, N., Kaaki, S., Beby-Defaux, A., & Rodier, M. (2017). Acanthamoeba castellanii is not be an adequate model to study human adenovirus interactions with macrophagic cells. PLOS ONE, 12 (6), e0178629. doi: 10.1371/journal.pone.0178629 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0178629

Barker, J., & Brown, M. (1994). Trojan horses of the microbial world: protozoa and the survival of bacterial pathogens in the environment. Microbiology, 140 (6), 1253-1259. doi: 10.1099/00221287-140-6-1253 DOI: https://doi.org/10.1099/00221287-140-6-1253

Molmeret, M., Horn, M., Wagner, M., Santic, M., & Abu Kwaik, Y. (2005). Amoebae as training grounds for intracellular bacterial pathogens. Applied and Environmental Microbiology, 71 (1), 20-28. doi: 10.1128/aem.71.1.20-28.2005 DOI: https://doi.org/10.1128/AEM.71.1.20-28.2005

Matin, A., & Jung, S. (2011). Interaction of Escherichia coli K1 and K5 with Acanthamoeba castellanii Trophozoites and cysts. The Korean Journal of Parasitology, 49 (4), 349. doi: 10.3347/kjp.2011.49.4.349 DOI: https://doi.org/10.3347/kjp.2011.49.4.349

Mehmood, K., Gul, N., Jung, S.Y., & Matin, A. (2012). Escherichia coli K5 and type III secretion systems mutant interactions with Acanthamoeba (T4 genotype). Adv. Lab. Med. Int., 2 (1), 25-39.

Tezcan-Merdol, D., Ljungstrom, M., Winiecka-Krusnell, J., Linder, E., Engstrand, L., & Rhen, M. (2004). Uptake and replication of Salmonella enterica in Acanthamoeba rhysodes. Applied and Environmental Microbiology, 70 (6), 3706-3714. doi: 10.1128/aem.70.6.3706-3714.2004 DOI: https://doi.org/10.1128/AEM.70.6.3706-3714.2004

Douesnard-Malo, F., & Daigle, F. (2011). Increased Persistence of Salmonella enterica Serovar Typhi in the presence of Acanthamoeba castellanii. Applied and Environmental Microbiology, 77 (21), 7640-7646. doi: 10.1128/aem.00699-11 DOI: https://doi.org/10.1128/AEM.00699-11

Saeed, A., Abd, H., Edvinsson, B., & Sandström, G. (2008). Acanthamoeba castellanii an environmental host for Shigella dysenteriae and Shigella sonnei. Archives of Microbiology, 191 (1), 83-88. doi: 10.1007/s00203-008-0422-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00203-008-0422-2

Saeed, A., Johansson, D., Sandström, G., & Abd, H. (2012). Temperature depended role of Shigella flexneri invasion plasmid on the interaction with Acanthamoeba castellanii. International Journal of Microbiology, 1-8. doi: 10.1155/2012/917031 DOI: https://doi.org/10.1155/2012/917031

Anand, C., Skinner, A., Malic, A., & Kurtz, J. (1983). Interaction of L. pneumophila and a free-living amoeba (Acanthamoeba palestinensis). Journal of Hygiene, 91 (02), 167-178. doi: 10.1017/s0022172400060174 DOI: https://doi.org/10.1017/S0022172400060174

Harold King, C., & Barry, S. Fields (1991). Effects of Cytochalasin D and Methylamine on intracellular growth of Legionella pneumophila in amoebae and human monocyte-like cells, Infection and Immunity, 59 (3), 758-763. DOI: https://doi.org/10.1128/iai.59.3.758-763.1991

Mengue, L., Régnacq, M., Aucher, W., Portier, E., Héchard, Y., & Samba-Louaka, A. (2016). Legionella pneumophila prevents proliferation of its natural host Acanthamoeba castellanii. Scientific Reports, 6 (1). doi: 10.1038/srep36448 DOI: https://doi.org/10.1038/srep36448

Adeleke, A. (1996). Legionella-like amebal pathogens – phylogenetic status and possible role in respiratory disease. Emerging Infectious Diseases, 2 (3), 225-230. doi: 10.3201/eid0203.960311 DOI: https://doi.org/10.3201/eid0203.960311

Mba Medie, F., Ben Salah, I., Henrissat, B., Raoult, D., & Drancourt, M. (2011). Mycobacterium tuberculosis complex mycobacteria as amoeba-resistant organisms. Plos ONE, 6 (6), e20499. doi: 10.1371/journal.pone.0020499 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0020499

Samba-Louaka, A., Robino, E., Cochard, T., Branger, M., Delafont, V., & Aucher, W. (2018). Environmental mycobacterium avium subsp. paratuberculosis hosted by free-living amoebae. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 8. doi: 10.3389/fcimb.2018.00028 DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2018.00028

Wheat, W., Casali, A., Thomas, V., Spencer, J., Lahiri, R., & Williams, D. (2014). Long-term survival and virulence of mycobacterium leprae in amoebal cysts. Plos Neglected Tropical Diseases, 8 (12), e3405. doi: 10.1371/journal.pntd.0003405 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0003405

Lamrabet, O., Medie, F., & Drancourt, M. (2012). Acanthamoeba polyphaga-Enhanced Growth of Mycobacterium smegmatis. Plos ONE, 7(1), e29833. doi: 10.1371/journal.pone.0029833 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0029833

Sanchez-Hidalgo, A., Obregón-Henao, A., Wheat, W., Jackson, M., & Gonzalez-Juarrero, M. (2017). Mycobacterium bovis hosted by free-living-amoebae permits their long-term persistence survival outside of host mammalian cells and remain capable of transmitting disease to mice. Environmental Microbiology, 19 (10), 4010-4021. doi: 10.1111/1462-2920.13810 DOI: https://doi.org/10.1111/1462-2920.13810

Pukatzki, S., Kessin, R., & Mekalanos, J. (2002). The human pathogen Pseudomonas aeruginosa utilizes conserved virulence pathways to infect the social amoeba Dictyostelium discoideum. Proceedings of the National Academy of Sciences, 99 (5), 3159-3164. doi: 10.1073/pnas.052704399 DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.052704399

de Souza, T., Soares, S., Benitez, L., & Rott, M. (2017). Interaction between Methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA) and Acanthamoeba polyphaga. Current Microbiology, 74 (5), 541-549. doi: 10.1007/s00284-017-1196-z DOI: https://doi.org/10.1007/s00284-017-1196-z

Siddiqui, R., Yee Ong, T., Jung, S., & Khan, N. (2017). Acanthamoeba castellanii interactions with Streptococcus pneumoniae and Streptococcus pyogenes. Experimental Parasitology, 183, 128-132. doi: 10.1016/j.exppara.2017.08.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.exppara.2017.08.005

Abd, H., Saeed, A., Weintraub, A., Nair, G., & Sandstrom, G. (2007). Vibrio cholerae O1 strains are facultative intracellular bacteria, able to survive and multiply symbiotically inside the aquatic free-living amoeba Acanthamoeba castellanii. FEMS Microbiology Ecology, 60 (1), 33-39. doi: 10.1111/j.1574-6941.2006.00254.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1574-6941.2006.00254.x

Abd, H., Saeed, A., Weintraub, A., & Sandstrom, G. (2009). Vibrio cholerae O139 requires neither capsule nor LPS O side chain to grow inside Acanthamoeba castellanii. Journal of Medical Microbiology, 58 (1), 125-131. doi: 10.1099/jmm.0.004721-0 DOI: https://doi.org/10.1099/jmm.0.004721-0

Scheid, P., & Schwarzenberger, R. (2012). Acanthamoeba spp. as vehicle and reservoir of adenoviruses. Parasitology Research, 111 (1), 479-485. doi: 10.1007/s00436-012-2828-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s00436-012-2828-7

Staggemeier, R., Arantes, T., Caumo, K., Rott, M., & Spilki, F. (2016). Detection and quantification of human adenovirus genomes in Acanthamoeba isolated from swimming pools. Anais Da Academia Brasileira De Ciências, 88 (Suppl. 1), 635-641. doi: 10.1590/0001-3765201620150151 DOI: https://doi.org/10.1590/0001-3765201620150151

Lorenzo-Morales, J., Valladares, B., Martínez-Carretero, E., Maciver, S., & Coronado-Álvarez, N. (2007). Detection of four Adenovirus serotypes within water-isolated strains of Acanthamoeba in the Canary Islands, Spain. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, 77 (4), 753-756. doi: 10.4269/ajtmh.2007.77.753 DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.2007.77.753

Hsueh, T., & Gibson, K. (2015). Interactions between human Norovirus surrogates and Acanthamoeba spp. Applied and Environmental Microbiology, 81 (12), 4005-4013. doi: 10.1128/aem.00649-15 DOI: https://doi.org/10.1128/AEM.00649-15

Mattana, A., Serra, C., Mariotti, E., Delogu, G., Fiori, P., & Cappuccinelli, P. (2006). Acanthamoeba castellanii promotion of in vitro survival and transmission of Coxsackie B3 viruses. Eukaryotic Cell, 5 (4), 665-671. doi: 10.1128/ec.5.4.665-671.2006 DOI: https://doi.org/10.1128/EC.5.4.665-671.2006

Alotaibi, M. (2011). Internalisation of enteric viruses by Acanthamoeba castellanii, via ingestion of virus-infected Mammalian cells. Food and Environmental Virology, 3 (3-4), 109-114. doi: 10.1007/s12560-011-9067-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s12560-011-9067-4

Danes, L., & Cerva, L. (1981) Survival of polioviruses and echoviruses in Acanthamoeba castellanii cultivated in vitro. Journal of Hygiene, Epidemiology, Microbiology, and Immunology, 25 (2), 169-174.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-30

Як цитувати

Chobotar, A. P. (2019). АКАНТАМЕБИ ЯК РЕЗЕРВУАР ПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ ТА ВІРУСІВ . Інфекційні хвороби, (2), 66–74. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10328

Номер

Розділ

Огляди та лекції