ПРОБЛЕМА ПАНДЕМІЧНОГО ГРИПУ А/H1N1

  • M. A. Andreychyn Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
  • N. A. Nychyk Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
  • N. A. Zavidniuk Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
  • Ia. I. Iosyk Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Ключові слова: каліфорнійський грип А/H1N1, гемаглютинін, нейрамінідаза, реасортанти вірусу, інгібітори нейрамінідази, вакцинопрофілактика

Анотація

Мета роботи – навести основні дані літератури про етіологію, епідеміологічні особливості, клінічні прояви та лабораторну діагностику каліфорнійського грипу А/H1N1, подати основні рекомендації ВООЗ і CDC стосовно його профілактики та лікування.

Узагальнено дані про етіологію, специфічні антигени, механізми походження пандемічних штамів, реасортантів, можливості появи нових штамів, котрі матимуть здатність спричиняти пандемії. Показано, що генна структура нового вірусу А/H1N1 є складною та має в собі гени вірусу свинячого грипу, що вражає свиней Америки, Європи й Азії; гени вірусу пташиного грипу і гени вірусу людського грипу. По суті, гени нового вірусу походять з чотирьох різних джерел. Описано історію появи даного вірусу, подано дані звіту ВООЗ про пандемію 2009-2010 рр. Висвітлено епідеміологічні особливості поширення цього вірусу як серед людей, так і серед тварин, зокрема свиней. Проаналізовано сучасні уявлення про властивості вірусних антигенів – гемаглютиніну і нейрамінідази та процеси цитокінової бурі при грипі. Наведено клінічні особливості пандемічного грипу А/H1N1: хвороба розпочинається раптово, з ознобу, температура тіла різко підвищується до 38-40 °С, з’являються біль у голові, горлі та м’язах, закладення носа, нежить, приєднується кашель. Можлива поява симптомів ураження шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювання, діарея. Частіше захворювання перебігає легко; за відсутності ускладнень хворі видужують протягом 7-9 днів. Показано, що при тяжкому перебігу захворювання можливе виникнення пневмонії зі стрімким розвитком дихальної недостатності та респіраторного дистрес-синдрому дорослих (РДСД). Незважаючи на проведення штучної вентиляції легень, у найближчі 1-2 тижні хворі можуть померти. Наведено критерії діагностики, перераховано й описано низку лабораторних методів підтвердження діагнозу.

Особливу увагу приділено лікуванню. Описано три групи протигрипозних препаратів, що володіють доведеною клінічною ефективністю: блокатори М2-каналів (амантадин, ремантадин), інгібітори вірусної нейрамінідази (занамівір, озелтамівір) і синтетичні нуклеозиди (рибавірин). Найчастіше використовуються озельтамівір (таміфлю) і занамівір (реленза). Згадується новітній препарат – ксофлюза (xofluza, балоксавір марбоксил), схвалений поки що лише в США та Японії. Наведено профілактичні заходи стосовно населення і медичного персоналу. Окремо розглянуто досягнення і проблеми вакцинопрофілактики.

Біографії авторів

M. A. Andreychyn, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

академік НАМНУ, д. мед. н., завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

N. A. Nychyk, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

N. A. Zavidniuk, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Ia. I. Iosyk, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

к. мед. н., асистент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

Посилання

CDC. (2009). Interim Guidance on Specimen Collection and Processing for Patients with Suspected Swine Influenza A (H1N1) Virus Infection. Centers for Disease Control and Prevention. https://www.cdc.gov. Retrived from: http://www.cdc.gov/swineflu/specimencollection.htm.

Takimoto, Toru, Garry L. Taylor, Hellen C. Connaris, Susan J. Crennel, & Allen Portner (2002). Role of the Hemagglutinin-Neuraminidase Protein in the Mechanism of Paramyxovirus-Cell Membrane Fusion. PubMed. Retrieved from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC136693/.

Farress, A., Gaelle, C., Ferraris, O., Norder, H., Valette, M. & Lina, B. (2005). Divergent genetic evolution of hemagglutinin in influenza A H1N1 and A H1N2 subtypes isolated in the South-France since the winter of 2001-2002. Journal of Clinical Virology, 33, 230-236.

Lindsay, N. (2010). The science of swine flu: What does H1N1 mean? Human Infections. Retrived from: http://human-infections.suite101.com/article.cfm/the_science_of_swine_flu.

Christensen, Stephen A. (2009). How H1N1 infects human cells: Hemagglutinin and Neuraminidase are viral attack proteins. Human Infections. Retrived from: http://human-infections.suite101.com/article.cfm/how_h1n1_infects_human_cells.

Yassine, H.M., Khatri, M., Zhang, Y.J., Lee, C.W., Byrum, B.A., O’Quin, J., Smith, K.A. & Saif, Y.M. (2009). Characterization of triple reassortant H1N1 influenza a viruses from swine in Ohio. Veterinary Microbiology, 139, 132-139.

Main page MicrobeWiki «H1N1». Retrived from: https://microbewiki.kenyon.edu/index.php/H1N1

Zheng, Kou, Hu SongNian, and Li TianXian (2009). Genome evolution of novel influenza A (H1N1) viruses in humans. Science In China Press, 54 (13):132-139

Taubenberger, J.K., & Morens, D.M. (2006). 1918 Influenza: the mother of all pandemics. Emerg. Infect. Dis., 12(1), 15-22.

Roan, S. (2009). Swine flu «debacle» of 1976 is recalled. LA Times. Retrived from: http://articles.latimes.com/2009/apr/27/science/sci-swine-history27.

Vellozzi, C., Burwen, D.R., Dobardzic, A., Ball, R., Walton, K., & Haber, P. (2009). Safety of trivalent inactivated influenza vaccines in adults: background for pandemic influenza vaccine safety monitoring. Vaccine, 27 (15), 2114-2120.

Nachamkin, I., Shadomy, S.V., Moran, A.P., Cox, N., Fitzgerald, C., & Ung, H. (2008). Anti-ganglioside antibody induction by swine (A/NJ/1976/H1N1) and other influenza vaccines: insights into vaccine-associated Guillain-Barré syndrome. J. Infect. Dis., 198 (2), 226-233.

Main page of «World Health Organization» (2009). Influenza-like illness in the United States and Mexico. WHO Epidemic and Pandemic Alert and Response. www.who.int. Retived from: http://www.who.int/csr/don/2009_04_24/en/index.html. Accessed: April 27, 2009.

Main page «World Health Organization» (2009). Influenza A (H1N1): Special Insights. World Health Organization. www.who.int. Retrived from: http://www.who.int/en/.

McNeil, D.G., Jr, U.S. (2009). Declares public health emergency over swine flu. New York Times. Retrived from: http://www.nytimes.com/2009/04/27/world/27flu.html?th&emc=th.

Main page «CDC». (2009). Swine influenza A (H1N1) infection in two children Southern California. www.cdc.gov. Retrived from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19390508

Main page «U.S. Department of Health and Human Services». (2009). Determination that a Public Health Emergency exists. www.hhs.gov. Retrived from: http://www.hhs.gov/secretary/phe_swh1n1.html. Accessed: April 27, 2009.

Main page «CDC». (2009). Swine Influenza (Flu). Centers for Disease Control and Prevention. www.cdc.gov. Retrived from: http://www.cdc.gov/h1n1flu/.

Dawood, F.S., Jain, S., Finelli, L., Shaw, M.W., Lindstrom, S., & Garten, R.J. (2009). Emergence of a novel swine-origin influenza A (H1N1) virus in humans. N. Engl. J. Med., 360 (25), 2605-2615.

Maine page «CDC». Update: novel influenza A (H1N1) virus infections – worldwide. www.cdc.gov. Retrived from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19444146.

Main page «CDC». CDC Estimates of 2009 H1N1 Influenza Cases, Hospitalizations and Deaths in the United States, April-October 17, 2009. www.cdc.gov. Retrived from http://www.cdc.gov/h1n1flu/estimates_2009_h1n1.htm.

Bautista, E., Chotpitayasunondh, T., Gao, Z., Harper, S.A., Shaw, M., & Uyeki, T,M. (2010). Clinical aspects of pandemic 2009 influenza A (H1N1) virus infection. N. Engl. J. Med., 362 (18): 1708-1719.

Bronze, M. (2019). H1N1 influenza (swine flu). Retrived from https://emedicine.medscape.com/article/1807048-overview.

Andreichyn, M.A., Malyi, V.P., & Kovalchuk, L.Ya. (2011). Hostri respiratorni virusni infektsii [Acute respiratory infections]. Ternopil: TDMU [in Ukrainian].

Taubenberger, J.K., & Morens, D.M. (2008). The pathology of influenza virus infections. Annual Review of Pathology, 3, 499-522.

Korteweg, C., & Gu, J. (2008). Pathology, molecular biology, and pathogenesis of avian influenza A (H5N1) infection in humans. The American Journal of Pathology, 172 (5), 1155-1170.

Steinhauer, D.A. (1999). Role of hemagglutinin cleavage for the pathogenicity of influenza virus. Virology, 258 (1), 1-20.

Nicholls, J.M., Chan, R.W., Russell, R.J., Air, G.M., & Peiris, J.S. (2008). Evolving complexities of influenza virus and its receptors. Trends in Microbiology, 16 (4), 149-157.

Shinya, K., Ebina, M., Yamada, S., Ono, M., Kasai, N., & Kawaoka, Y. (2006). Avian flu: influenza virus receptors in the human airway. Nature, 440 (7083), 435-436.

Van Riel, D., Munster, V.J., de Wit. E., Rimmelzwaan, G.F., Fouchier, R.A., Osterhaus, A.D., & Kuiken, T. (2007). Human and avian influenza viruses target different cells in the lower respiratory tract of humans and other mammals. The American Journal of Pathology, 171 (4), 1215-1223.

Eccles, R. (2005). Understanding the symptoms of the common cold and influenza. Lancet Infect Dis., 5 (11), 718-725.

Cheung, C.Y., Poon, L.L., Lau, A.S., Luk, W., Lau, Y.L., Shortridge, K.F., Gordon, S., Guan, Y., & Peiris, J.S. (2002). Induction of proinflammatory cytokines in human macrophages by influenza A (H5N1) viruses: a mechanism for the unusual severity of human disease? Lance, 360 (9348), 1831-1837.

Kobasa, D., Jones, S.M., Shinya, K., Kash, J.C., Copps, J., Ebihara, H. … & Kawaoka, Y. (2007). Aberrant innate immune response in lethal infection of macaques with the 1918 influenza virus, Nature, 445 (7125), 319-323.

Kash, J.C., Tumpey, T.M., Proll, S.C., Carter, V., Perwitasari, O., & Thomas, M.J. (2006). Genomic analysis of increased host immune and cell death responses induced by 1918 influenza virus. Nature, 443 (7111), 578-681.

Beigel, J., & Bray, M. (2008).Current and future antiviral therapy of severe seasonal and avian influenza. Antiviral Research, 78 (1), 91-102.

Spiro, Stephen G., Silvestri, Gerard A., & Agustí, A. (2012). Clinical Respiratory Medicine. Elsevier Health Sciences.

Vasylieva, N.A., Dementieva, L.Ia., & Yosyk, Ya.I. (2011). Analiz informatyvnosti laboratornoi diahnostyky hrypu ta inshykh HRVI [Laboratory diagnostic of ARVI]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 4, 14-16 [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrainy № 499 vid 16.07.2014 r. «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry hrypi ta hostrykh respiratornykh infektsiiakh» [Ukrainian protocol of Influenza diagnostoic and treatment]. Retrived from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140716_0499.html [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrainy vid 07.11.2009 r. № 813 «Pro zatverdzhennia Alhorytmu nadannia medychnoi dopomohy khvorym na pandemichnyi hryp, vyklykanyi virusom A H1/N1 Kaliforniia» [Ukrainian protocol of Influenza diagnostoic and treatment]. Retrived from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20091111_813.html [in Ukrainian].

Chekman, I.S. (2010). Hryp ta hostri respiratorni virusni zakhvoriuvannia: farmakolohichnyi aspect [Influenza and acute respiratory viral diseases: the pharmacological aspect]. Suchasni infektsii – Modern Infectiouse, 1, 20-29 [in Ukrainian].

Lindegren, M.L., Talbot, H., Williams, J.K. (2013). Edwards Antiviral treatment among older adults hospitalized with influenza, 2006-2012. Options for the Control of Influenza VIII: Abstract, 211.

Muthuri, S.G., Myles, P., & Leonardi-Bee, J. (2013). Individual patient data (IPD) meta-analysis investigating the impact of antiviral use on severe patient outcomes during the 2009-2010 influenza A(H1N1)pdm09 pandemic, on behalf of the PRIDE Research Study Consortium. Options for the Control of Influenza VIII: Abstract, 515.

Andreyichyn, M.A., & Kopcha, V.S. (2009). Problema hrypu A/H1N1: istoriia i suchasnist [The problem of influenza A/H1N1: history and the present]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 4, 5-19 [in Ukrainian].

Belshe, R.B. (2005). The origins of pandemic influenza – lessons from the 1918. New English Journal Medicine, 353 (21), 2209-2211.

Rudenko, A.A. (2009). Klinika, dyfferentsyalnaya diagnostika, lechenye grippa i drugikh ORZ [Clinic, differential diagnosis, treatment of influenza and other respiratory diseases]. Profilaktychna medytsyna – Prophylaxis Medicine, 1, 84-91 [in Ukrainian].

Hsu, J., Santesso, N., & Mustafa, R. (2012). Antivirals for treatment of influenza: a systematic review and metaanalysis of observational studies. Annals of Internal Medicine, 156 (7), 512-524.

Kopcha, V.S., Zavidniuk, N.H., Nychyk, N.A., Leheza, K.M., Ishchuk, I.S., Borak, B.P. (2013). Suchasni etiotropni protyvirusni khimiopreparaty [Modern etiotropic antiviral chemotherapy drugs]. Infektsiini khvoroby – Infectious disease, 1, 84-95 [in Ukrainian].

Babcock, H.M., Merz, L.R., Dubberke, E.R., & Fraser, V.J. (2008). Case-control study of clinical features of influenza in hospitalized patients. Infection Control and Hospital Epidemiology, 29 (10), 921-926.

Centers for Disease Control and Prevention. (2009). Patients hospitalized with 2009 pandemic influenza A (H1N1). Morbidity and Mortality Weekly Report, 58 (51), 1436-1440.

Ison, M.G.,de Jong, M.D.,Gilligan, K.J., Higgs, E.S., Pavia, A.T., Pierson, J., & Hayden, F.G. (2010). End points for testing influenza antiviral treatments for patients at high risk of severe and lifethreatening disease. The Journal of Infectious Diseases, 201 (11), 1654-1662.

Antiviral Agents for the treatment and chemoprophylaxis of influenza (2011). Recommendations and Reports, 60 (1), 26.

Nakaz MOZ Ukrainy vid 13.11.2009 r. № 832 «Pro vnesennia zmin do nakazu MOZ vid 20.05.2009 №189-Adm «Pro zatverdzhennia Protokolu diahnostyky ta likuvannia novoho hrypu A H1/N1 Kaliforniia u doroslykh» [Order of the Ministry of Health of Ukraine of 12.11.2009 No. 832 «On Approval of the Protocol for the Diagnosis and Treatment of New A1 H1/N1 Influenza Flu in Adults]. Retrived from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20091113_832.html [in Ukrainian].

Anna, R., & Thorner, M. (2013). Treatment and prevention of pandemic H1N1 influenza («swine influenza»). Retrived from: https://www.uptodate.com/contents/treatment-and-prevention-of-pandemic-h1n1-influenza-swine-influenza

George, P.M., Badiger, R., & Alazawi, W. (2012). Pharmacology and therapeutic potential of interferons. Pharmacology Therapy, 135 (1), 44-53.

Muthuri, S.G., Myles, P.R., Venkatesan, S., Leonardi-Bee, J., & Nguyen-Van-Tam, J.S. (2013). Impact of neuraminidase inhibitor treatment on outcomes of public health importance during the 2009-2010 influenza A(H1N1) pandemic: a systematic review and meta-analysis in hospitalized patients. The Journal of Infectious Diseases, 207 (4), 553-563.

Rodríguez, A., Díaz, E., & Martín-Loeches, I. (2011). Impact of early oseltamivir treatment on outcome in critically ill patients with 2009 pandemic influenza A. Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 66, 1140.

Jernigan, D. (2014). Global Influenza Threats and Risk Assessment, Centers for Disease Control. Influenza and Other Respiratory Virus Infections: Advances in Clinical Management: Third ISIRV-Antiviral Group Conference: 17.

WHO Guidelines for Pharmacological Management of Pandemic Influenza A(H1N1) 2009 and other Influenza Viruses, 32.

Pandemic Influenza A/H1N1 clinical management protocol and Infection control guidelines, 17.

Main page «CDC». (2009). Influenza Antiviral Drug Resistance. www.cdc.gov. Retrived from: http://www.cdc.gov/flu/about/qa/antiviralresistance.htm.

Main page «Xoflusa». (2018). Proven results based on 2 pivotal clinical trials. www.xofluza.com. Retrived from: https://www.xofluza.com/hcp/why-xofluza/efficacy.html

Rozhmanova, O.M., Dolha, O.V., Pohoriela, N.Kh., Mahura, I.S., Tkachuk, Z.Yu., & Mykhailopulo, I.O. (2010). Antyhrypozna aktyvnist preparatu Nukleks [Antiviral activity of the drug Nukleks]. Dopovidi NAN Ukrainy – Reports of the NAS of Ukraine, 9, 191-196 [in Ukrainian].

Опубліковано
2019-07-30
Як цитувати
Andreychyn, M. A., Nychyk, N. A., Zavidniuk, N. A., & Iosyk, I. I. (2019). ПРОБЛЕМА ПАНДЕМІЧНОГО ГРИПУ А/H1N1. Інфекційні хвороби, (2), 45-57. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10326
Номер
Розділ
Огляди та лекції