ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АРСЕНАЛУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ЖІНОК

Автор(и)

  • К.І. Пушак
  • О.М. Заліська

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2008.3.3104

Анотація

У результаті порівняльного аналізу лікарських засобів для лікування клімактеричних розладів, що наявні на українському фармацевтичному ринку та у Британському Національному Формулярі, виявлено 36 лікарських засобів для замісної гормонотерапії в Україні та 57 у Великій Британії. В Україні 30 препаратів для лікування клімактеричних розладів, в тому числі 26 препаратів для замісної гормонотерапії, включені до переліку лікарських засобів, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з бюджету.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-20

Як цитувати

Пушак, К., & Заліська, О. (2014). ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АРСЕНАЛУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ЖІНОК. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2008.3.3104

Номер

№ 3 (2008)

Розділ

ФАРМАКОЕКОНОМІКА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).