АМІНОКИСЛОТНИЙ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛИСТЯ ІЛЬМУ ГРАБОЛИСТОГО

Автор(и)

  • І.А. Данілова
  • В.В. Малий

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2008.2.3076

Анотація

Визначено якісний склад та кількісний вміст амінокислот та жирних кислот листя ільму граболистого (Ulmus сарптЮІІа) родини Ільмові иітасеае.

Якісний амінокислотний склад даного виду сировини представлений 17 сполуками, їх кількісний вміст сягає 10745 мг%, з яких 4575 мг% незамінних амінокислот. Домінуючими компонентами є тирозин (1745 мг%) та метіонин 1340 мг%.

Визначено якісний склад (не менш ніж 8 сполук) та кількісний вміст жирних кислот ліпофільних комплексів листя ільму граболистого. Переважає вміст ненасичених жирних кислот (52,52 % від суми жирних кислот). Основними компонентами є линолева, олеїнова та пальмітинова кислоти (32,57 % та по 15 % від суми жирних кислот відповідно).

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-19

Як цитувати

Данілова, І., & Малий, В. (2014). АМІНОКИСЛОТНИЙ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛИСТЯ ІЛЬМУ ГРАБОЛИСТОГО. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2008.2.3076

Номер

№ 2 (2008)

Розділ

ФІТОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).