МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ

Автор(и)

  • В.М. Толочко
  • Л.В. Галій

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.2.2984

Анотація

У статті розглянуто значення компетенцій як визначального аспекту еф ективної діяльності спеціалістів фармації. Запропоновано типи компетенцій, визначено індикатори поведінки, що описують рівні розвитку однієї із загальноорганізаційних компетенції у фармації (орієнтації на пацієнта). Запропоновано методологію визначення компетенцій та створення моделей компетенцій спеціалістів фармації (етапи, мета, характеристика, учасники, методи) для впровадження у систему управління персоналом фармацевтичних організацій.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-17

Як цитувати

Толочко, В., & Галій, Л. (2014). МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.2.2984

Номер

№ 2 (2009)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).