АНТИДІАБЕГОГЕННИЙ ЕФЕКТ ПОХІДНОГО СУКЦИНАНІЛОВОЇ КИСЛОТИ ЗА УМОВ АБСОЛЮТНОЇ ІНСУЛІНОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ АВТОІМУННОГО ГЕНЕЗУ

Автор(и)

  • О .М. Кириченко
  • В.В. Полторак

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.1.2957

Анотація

Вивчено вплив профілактичного введення фенілетиламіду сукцинанілової кислоти на розвиток абсолютної інсулінової недостатності автоімунного генезу (модель низькодозового стрептозотоцинового діабету у мишей). Встановлено, що застосування сполуки сприяє поліпшенню глюкозного гомеостазу і зниженню ступеня лімфоцитарної інфільтрації в панкреатичних острівцях експериментальних тварин.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-10

Як цитувати

Кириченко, О. .М., & Полторак, В. (2014). АНТИДІАБЕГОГЕННИЙ ЕФЕКТ ПОХІДНОГО СУКЦИНАНІЛОВОЇ КИСЛОТИ ЗА УМОВ АБСОЛЮТНОЇ ІНСУЛІНОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ АВТОІМУННОГО ГЕНЕЗУ. Фармацевтичний часопис, (1). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.1.2957

Номер

№ 1 (2009)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).