АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД СИРОВИНИ ПОШИРЕНИХ РОСЛИН РОДИН CAPRIFOLIACEAE ТА ACERACEAE

Автор(и)

  • В.В. Малий

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.3.2826

Анотація

встановлено якісний амінокислотний склад (представлений 17 сполуками) листя та пагонів жимолості татарської, сніжноягідника білого, сніжноягідника західного, кори та листя клена ясенолистого. Найвищий кількісний вміст амінокислот сягав відповідно 5,57 та 5,84 % (в розрахунку на абсолютно суху сировину) в листі сніжноягідника західного та листі сніжноягідника білого. З індивідуальних амінокислот за вмістом домінувала аспарагінова кислота (в листі сніжноягодника білого - 0,91 %, в листі та корі клену ясенолистого - відповідно 0,68 та 0,59 %. Отримані результати будуть враховані в подальших дослідженнях сировини цих рослин.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-05-20

Як цитувати

Малий, В. (2014). АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД СИРОВИНИ ПОШИРЕНИХ РОСЛИН РОДИН CAPRIFOLIACEAE ТА ACERACEAE. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.3.2826

Номер

№ 3 (2010)

Розділ

ФІТОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).