ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ФОТОКОЛОРИМЕТРИ В АНАЛІЗІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ АПТЕЧНОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Автор(и)

  • О.А. Євтіфєєва
  • В.А. Георгіянц

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.2.2807

Анотація

Наведено результати вивчення валідаційних характеристик кількох фотометричних методик аналізу кількісного визначення лікарських засобів аптечного виготовлення дозволяють зробити висновок, що фотоколориметричне обладнання дозволяє в умовах аптеки чи лабораторії з контролю якості лікарських засобів отримувати коректні результати. За умови, що значення попередньо вивченої сумарної спектральної невизначеності обладнання, яке використовують, не перевищує вимоги специфікації для даного обладнання.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-29

Як цитувати

Євтіфєєва, О., & Георгіянц, В. (2014). ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ФОТОКОЛОРИМЕТРИ В АНАЛІЗІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ АПТЕЧНОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.2.2807

Номер

№ 2 (2010)

Розділ

АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).