ЛІКУВАННЯ ГЕПАТИТУ С – ФАРМАКОЛОГІЧНА ЛОТЕРЕЯ?

Автор(и)

  • А.М. Бондаренко Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.2.777

Анотація

Проведений аналіз застосування основних сучасних засобів і методів противірусної терапії вірусних гепатитів (ВГ). Особливу увагу приділено високодозовій терапії рекомбінантними інтерферонами, пролонгованими інтерферонами (peg-INF і alb-INF), індукторами інтерфероногенезу, а також їх комбінаціям з антивірусними хіміопрепаратами. Особливо зазначено, що інтерферони є інтерлейкінами, які мають складний, каскадний, багатоступінчастий геномний механізм реалізації ефектів інтерферонів. Показано, що основною умовою ефективності терапії INF є індивідуальна генетична і фенотипна чутливість до цих препаратів. Обґрунтовано неприпустимість застосування до INF дозозалежних ефектів антивірусних хіміопрепаратів, а також  закономірність тяжких побічних ефектів терапії високими дозами INF. Показано, що сьогодні INF втратили роль провідного засобу терапії ВГ. Обґрунтовано необхідність активного пошуку нових засобів і методів противірусної терапії.

Біографія автора

А.М. Бондаренко, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-07-04

Як цитувати

Бондаренко, А. (2013). ЛІКУВАННЯ ГЕПАТИТУ С – ФАРМАКОЛОГІЧНА ЛОТЕРЕЯ?. Інфекційні хвороби, (2). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2009.2.777

Номер

№ 2 (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).