«БАГАТО РЕЧЕЙ НАМ НЕЗРОЗУМІЛІ НЕ ТОМУ, ЩО НАШІ УЯВЛЕННЯ СЛАБКІ; АЛЕ ТОМУ, ЩО ЦІ РЕЧІ НЕ ВХОДЯТЬ У КОЛО НАШИХ ПОНЯТЬ»

Автор(и)

  • А.М. Бондаренко Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2012.4.543

Анотація

На роздуми мене підштовхнула стаття проф. І.В. Богадельнікова із співавторами «Мікробіота – другий мозок людини?», опублікована у № 4(66)’2011 журналу «Інфекційні хвороби». Дійсно, саму суть роботи прийняти і зрозуміти складно. Найкоротшим і найвагомішим контраргументом для автора будуть реально і штучно існуючі люди-гнотобіонти. У них немає мікробів взагалі, але відсутність 2-го і «головного мозку» їм не шкодить. Але не варто викидати з цієї роботи і позитивні моменти.

Біографія автора

А.М. Бондаренко, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-06-21

Як цитувати

Бондаренко, А. (2013). «БАГАТО РЕЧЕЙ НАМ НЕЗРОЗУМІЛІ НЕ ТОМУ, ЩО НАШІ УЯВЛЕННЯ СЛАБКІ; АЛЕ ТОМУ, ЩО ЦІ РЕЧІ НЕ ВХОДЯТЬ У КОЛО НАШИХ ПОНЯТЬ». Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2012.4.543

Номер

№ 4 (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).