ФАКТОР ФЕРТИЛЬНОСТІ (F) ЕНТЕРОБАКТЕРІЙ ЯК ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ МАРКЕР
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2004.3.1945Анотація
Проведені дослідження циркулюючих ентеропатогенних штамів ешерихіи, шигел і сальмонел на наявність фактора кон'югативності. Встановлено, що 85 % циркулюючих штамів S. flexneri 2а мають донорську активність відносно F-фактора. Серед ентеропатогенних Е сolі (ЕРЕС) різних сероварів кількість таких штамів становить 63 %, у S. enteritidis - 15 %. Оскільки 63 % штамів ентеропатогенних ешерихіи мають гемолітичну активність і F-плазміду кон'югативності, можна вважати визначальними селективними ознаками патогенних ешерихіи одночасну присутність гемолітичної та донорської активності відносно F-фактора Наявність плазмід кон'югативності є важливим епідеміологічним маркером. Згідно з одержаними даними, можна припустити збереження основних сероварів серед циркулюючих штамів ентеробактерій в наступному році. В той же час можна очікувати зниження частки серовару S. enteritidis серед інших збудників сальмонельозної інфекції.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).