ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІНУ CORYNEBACTERIUM DIPHTHERIAE

Автор(и)

  • О.А. Гладка Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • О.І. Мотика

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.3.1419

Анотація

Досліджено чутливість до бензилпеніциліну 47 штамів С. сіірпіпегіае, виділених у Львівській області у 1986-2004 рр., за допомогою методу розведень у живильному бульйоні з визначенням мінімальної пригнічуючої та мінімальної бактерицидної концентрацій (МПК і МБК) і методу паперових дисків. Всі штами були чутливі до пеніциліну за результатами традиційних для практики методів: зони затримки росту становили 20-30 мм, МПК - 0,035-0,5 мкг/мл. МБК пеніциліну перебувала в межах 0,07-16,0 мкг/мл. У 20 - (42,6±7,3) % - штамів співвідношення МБК/МПК складало > 32, що дозволило вважати їх толерантними до пеніциліну. Достовірної різниці в кількості пеніцилін-толерантних культур серед штамів різних біоварів і серед токсигенних й нетоксигенних штамів не виявлено. Близько половини - (46,8±7,3) % -штамів С. сіірпіпегіае характеризувались високими МБК пеніциліну (>4 мкг/мл). Отримані в ході роботи результати свідчать про необхідність зваженого ставлення до пеніциліну як препарату вибору при дифтерійній інфекції.

Біографія автора

О.А. Гладка, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-09-13

Як цитувати

Гладка, О., & Мотика, О. (2013). ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІНУ CORYNEBACTERIUM DIPHTHERIAE. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.3.1419

Номер

№ 3 (2005)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).