ВОДА – ФАКТОР РИЗИКУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.4.1242Анотація
Вода, поряд з величезним життєво необхідним для людини благом, за певних умов і, на жаль, досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітної патології, інколи несумісної з життям. Про негативний вплив хімічного забруднення написано багато і, за даними ВООЗ, хвороби, що виникають через це, становлять 70 % у загальній структурі патології людини. Моє завдання - наголосити на ризику виникнення інфекційної патології після вживання води або використання її з іншою метою.
Цей аспект в усіх країнах, у тому числі і в Україні, створює значно більше соціальне напруження, аніж хвороби, що виникли внаслідок хімічного забруднення. Причиною зазначеного є те, що спалахи, епідемії з провідним водним фактором передачі завжди відрізняються гострим характером з ураженням великої кількості населення за короткий проміжок часу, з блискавичним розповсюдженням на значні території. Так, за даними Центральної СЕС, в Україні протягом останніх десяти років зареєстрований 61 спалах кишкових інфекцій, пов’язаних з водою, з кількістю постраждалих 8 083 особи [1]. За нозологічними формами спалахи розподілялись таким чином: вірусний гепатит - 27 спалахів (2 814 постраждалих); шигельоз – 16 (1 175); черевний тиф – 8 (182); ентеровірусні хвороби – 4 (457); ротавірусні – 3 (3 353); умовно-патогенна мікрофлора – 2 (70 осіб); єрсиніоз – 1 (32). Сюди слід додати холеру, на яку тільки в 1995 р. захворіло 924 людини, інфікування яких, головним чином, було пов’язано з водокористуванням.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).