ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТА МЕТОДИ ЇХ ФІЛЬТРАЦІЇ

Автор(и)

  • І. Ковшер Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.3.1223

Анотація

Шкідливі речовини, що перебувають в повітрі у вигляді аерозолів, можуть складатися з твердих частинок або рідких крапельок. Такі речовини можуть викликати короткочасні або тривалі проблеми зі здоров’ям, ушкоджуючи легені або проникаючи в кровоносну систему. Аерозольні частинки розміром більше 100 мікрон у діаметрі звичайно швидко осідають під дією сили тяжіння і не є небезпечними. Проте дрібніші частинки можуть перебувати в повітрі досить довго, щоб проникнути з повітрям у респіраторний канал. Чим менший розмір частинок, тим довше вони знаходяться в повітрі і тим більша можливість їх проникнення в органи дихання. Частинки діаметром менше 10 мікрон називаються «тими, що вдихаються», вони здатні досягати зони газообміну в легенях людини. Аерозолі можуть бути у вигляді пилюки, туману або диму

Біографія автора

І. Ковшер, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-08-05

Як цитувати

Ковшер, І. (2013). ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТА МЕТОДИ ЇХ ФІЛЬТРАЦІЇ. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.3.1223

Номер

№ 3 (2006)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).