ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕРПЕСВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • Л.О. Панченко Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського
  • І.І. Торяник
  • Н.Г. Попова
  • І.В. Короваєва
  • О.О. Кулікова

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.3.1216

Анотація

У всьому світі кінець 20-го та початок 21-го століть відмічені значним зростанням рівня герпесвірусної інфекції (ГВІ) людини [1].

Високий рівень інфікованих осіб (до 90-100 %) та хворих на клінічно маніфестні, субклінічні та латентні форми дають підстави вважати, що ГВІ мають епідемічне поширення серед населення Земної кулі [1, 2].

Даних щодо рівня захворюваності в Україні до теперішнього часу немає через відсутність реєстрації ГВІ. Проте, в роботах численних вітчизняних дослідників також відзначається наявність значної кількості інфікованих осіб і хворих на ту чи іншу форму ГВІ [3, 4]. Такий високий рівень хворих у структурі загальної інфекційної захворюваності у світі та у нас в країні багато в чому можна пояснити збільшенням серед населення популяції імунокомпрометованих осіб. Безперечно, значення мають також інші фактори, в тому числі рівень соціально-економічного розвитку країни, звичаї населення і т. ін.

Біографія автора

Л.О. Панченко, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-08-05

Як цитувати

Панченко, Л., Торяник, І., Попова, Н., Короваєва, І., & Кулікова, О. (2013). ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕРПЕСВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ ЛЮДИНИ. Інфекційні хвороби, (3). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.3.1216

Номер

№ 3 (2006)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).