ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕТІОТРОПНОЇ ТЕРАПІЇ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ 5-НІТРОФУРАНАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.3.1210Анотація
Проведено порівняльне вивчення клінічної та санувальної ефективності й впливу на мікробіоценоз кишечнику етіотропної терапії 5-нітрофуранами (ентерофурилом і фуразолідоном) у хворих на шигельоз і гострі кишкові інфекції (ГКІ), спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами (УПМ), середнього ступеня тяжкості. Встановлено, що включення до комплексної терапії ГКІ антибактерійного препарату ентерофурил, на відміну від фуразолідону, сприяє швидшому усуненню симптомів інтоксикації, явищ метеоризму, діарейного синдрому і скороченню тривалості гострого періоду захворювання. 5-денний курс лікування шигельозу Зонне і Флекснера та ГКІ, спричинених УПМ, ентерофурилом виявився ефективним відповідно у 80,0, 70,0 та 83,3 %, а фуразолідоном – лише в 54,5, 53,8 та 66,7 % випадків. На відміну від фуразолідону, ентерофурил володіє вищою санувальною ефективністю щодо шигел та УПМ (протею, клебсієл, ентеро- і цитробактерів) і майже позбавлений негативного впливу на кількісний і якісний склад мікрофлори кишечнику.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
