СЕРОПРЕВАЛЕНТНІСТЬ ГЕПАТИТІВ В і С У ГРУПАХ ПІДВИЩЕНОГО РИЗИКУ ІНФІКУВАННЯ

Автор(и)

  • Т.А. Сергеєва Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2007.4.1099

Анотація

Представлено результати обстеження на серологічні маркери гепатитів В і С осіб з високим ризиком інфікування статевим шляхом. Показано, що найбільш ураженою групою є працівники комерційного сексу: частота визначення HBsAg складала 11,9 %, анти-НВс – 25,8 %, анти-ВГС – 35,9 %, маркерів коінфекції ВГВ+ВГС – 24,3 %. За показником відносного ризику найбільш значимими факторами у зараженні вірусами гепатитів В і С були супутні сифіліс та ВІЛ-інфекція.

Біографія автора

Т.А. Сергеєва, Тернопільський державний медуніверситет ім. І.Я. Горбачевського

Відповідальний секретар журналу "Інфекційні хвороби", професор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-07-30

Як цитувати

Сергеєва, Т. (2013). СЕРОПРЕВАЛЕНТНІСТЬ ГЕПАТИТІВ В і С У ГРУПАХ ПІДВИЩЕНОГО РИЗИКУ ІНФІКУВАННЯ. Інфекційні хвороби, (4). https://doi.org/10.11603/1681-2727.2007.4.1099

Номер

№ 4 (2007)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.                          Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).