Оптимізація лікувально-профілактичної тактики при рубцевих дефектах внаслідок операцій на молочних залозах

  • S. I. Savoliuk Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
  • H. O. Rybchynskyy Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр
Ключові слова: келоїдні рубці, висічення рубцевих дефектів, комбіноване лікування рубця

Анотація

Мета роботи: удосконалити комплексне лікування пацієнтів з рубцевими дефектами молочних залоз після хірургічних втручань, обґрунтувати диференційований підхід до вибору лікувально-профілактичних заходів залежно від патогенезу утворення рубцевих дефектів та їх морфології.

Матеріали і методи. Вивчали результати лікувально-профілактичних заходів у трьох групах пацієнток: у першій групі (n=40) виконували інфільтрацію рубця розчином кортикостероїду та лідокаїну з використанням силіконового пластиру «Mepiform» (Швеція) та компресійної терапії; у другій групі (n=53) здійснювали хірургічне висічення з наступним введенням дипроспану в підрубцеву зону та накладання силіконового пластиру; у третій групі (контроль, n=45) проводили виключно висічення без профілактики повторного утворення дефектного рубця. За допомогою ультразвукового дермасканування в динаміці досліджувався розмір, об’єм і показники акустичної щільності рубця. Вимірювання акустичної щільності дерми здійснювали в ділянці розміщення рубця, як контроль вимірювали акустичну щільність дерми на здоровій контрлатеральній ділянці шкіри. При рубцях до 2 мм по ширині (ультрасонографічна оцінка) призначали консервативну терапію – пацієнтки першої групи. Контрольні УЗД-дослідження проводились через 1, 3, 9, 12 місяців після зняття швів. Виконували морфологічне та імуногістохімічне дослідження висічених рубців.

Результати досліджень та обговорення. Завдяки поєднаному застосуванню глюкокортикоїдів, компресійної пов’язки та силіконового пластиру у першій дослідній групі досягнуто зниження  колагеногенезу, капілярогенезу і, як наслідок, унеможливлення відновлення дефектного рубця. Через 9–12 міс. у 67,5 % утворились нормотрофічні рубці, а у 32,5 % – гіпотрофічні. Натомість у другій дослідній групі келоїдні рубці спостерігались у 28,9 % випадків, гіпертрофічні – у 20 %, гіпотрофічні у 11,1 %, нормотрофічні у 40 %. Отримані дані підтверджують, що хірургічне висічення як додаткова механічна травма не забезпечує ідеального вирішення ліквідації дефектного рубця навіть в поєднанні з профілактичними заходами. Наведений висновок випливає також і з результатів лікування контрольної групи (виключно висічення рубця): келоїдні рубці – у 46,7 %, гіпертрофічні – у 11,1 %, нормотрофічні – у 40 %.

Посилання

Gladstone, H.B., Berg, D., & McDonald, M. (2010). Scar revision. Dermatology Research and Practice, 2010, 545796. doi: 10.1155/2010/545796.

Yang, S.W., Geng, Z.J., Ma, K., Sun, X.Y., & Fu, X.B. (2016). Comparison of the histological morphology between normal skin and scar tissue. J. Huazhong Univ. Sci. Technolog. Med. Sci., 36 (2), 265-269.

Rabello, F.B., Souza, C.D., & Farina Júnior, J.A. (2014). Update on hypertrophic scar treatment. Clinics, 69 (8), 565-573.

Berman, B., Maderal, A., & Raphael, B. (2017). Keloids and hypertrophic scars: pathophysiology, classification, and treatment. Dermatol. Surg., 43, 1, S3-S18.

Mari, W., Alsabri, S.G., Tabal, N., Younes, S., Sherif, A., & Simman, R. (2016). Novel Insights on Understanding of Keloid Scar: Article Review. The Journal of the American College of Clinical Wound Specialists, 7 (1-3), 1-7.

Ogawa, R. (2017). Keloid and hypertrophic scars are the result of chronic inflammation in the reticular Dermis. International Journal of Molecular Sciences, 18 (3), 606.

Nava, M.B., Catanuto, G., & Rocco, N. (2018). A decision-making method for breast augmentation based on 25 years of practice. Archives of Plastic Surgery, 45 (2), 196-203.

Mokos, Z.B., Jović, A., Grgurević, L., Dumić-Čule, I., Kostović, K., Čeović, R., & Marinović, B. (2017). Current therapeutic approach to hypertrophic scars. Frontiers in Medicine, 4, 83.

Monstrey, S., Middelkoop, E., Vranckx, J.J., Bassetto, F., Ziegler, U.E., Meaume, S., & Téot, L. (2014). Updated scar management practical guidelines: non-invasive and invasive measures. J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg., 67 (8), 1017-1025.

Опубліковано
2019-03-25
Як цитувати
Savoliuk, S. I., & Rybchynskyy, H. O. (2019). Оптимізація лікувально-профілактичної тактики при рубцевих дефектах внаслідок операцій на молочних залозах. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 15-19. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9905
Номер
Розділ
Оригінальні дослідження