Динаміка показників гепатодепресивного синдрому у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки

  • M. Y. Nychitaylo ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • A. P. Kondratiuk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • Yu. A. Khilko ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • P. V. Ogorodnyk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • A. G. Deinychenko ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • V. A. Kondratiuk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • N. A. Yermak ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • T. A. Yusupov ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
Ключові слова: лапароскопічний гепатикоєюноанастомоз, механічна жовтяниця, періампулярна пухлина, гепатодепресивний синдром

Анотація

Мета роботи з’ясувати динаміку показників гепатодепресивного синдрому у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки.

Матеріали і методи. Під спостереженням в період з 2011 до 2017 р. перебували 48 пацієнтів, в яких внаслідок комплексного обстеження виявили інкурабельні пухлини на тлі вираженої механічної жовтяниці. Усім хворим виконано паліативну декомпресію загальної жовчної протоки: 30 пацієнтів – із застосуванням ендоскопічних методів; 18 пацієнтів – із використанням лапароскопічної гепатикоєюностомії. Кожну підгрупу рандомізували за віком, статтю, тривалістю жовтяничного періоду та основними біохімічними показниками, визначеними до операції. Пацієнти перебували під спостереженням протягом 6 міс. після декомпресії. До операції, через 1, 7 і 14 діб, а також 3 і 6 міс. у пацієнтів визначали маркери гепатодепресивного синдрому: протромбіновий час, вміст загального білка й альбумінів у сироватці крові за загальновідомими методами.

Результати досліджень та їх обговорення. Лапароскопічна декомпресія загальної жовчної протоки шляхом формування гепатикоєюноанастомозу порівняно з ендоскопічними методами супроводжується швидшим відновленням функціонального стану печінки, що проявляється сталим зниженням протромбінового часу індексу INR і збільшенням вмісту в сироватці крові загального білка та альбумінів через 3–6 міс. після декомпресії. На тлі ендоскопічної декомпресії в цей період протромбіновий час і індекс INR статистично вірогідно більші, вміст у сироватці крові загального білка і альбумінів – менший, порівняно з лапароскопічною декомпресією. Через 3-6 міс. після втручання за умов ендоскопічної декомпресії показники гепатодепресивного синдрому суттєво погіршуються, що пов’язано з розвитком у 30 % пацієнтів ускладнень.

Посилання

1. Ishihara, S. & Horiguchi, А. (2015). Epidemiology of biliary tract cancer – comparison with other country. Nihon Rinsho, 73, (3), 466-470.
2. Morine, Y, Shimada, М. & Ishibashi, Н. (2014). Nation wide survey of pancreaticobiliary maljunction. Nihon Shokakibyo Gakkai Zasshi, 111 (4), 699-705.
3. Cartwright, T., Richards, D.A. & Boehm, K.A. (2008). Cancer of the pancreas: are we making progress? A review of studies in the US Oncology Research Network. Cancer Control, 15 (4), 308-313.
4. Egawa, S., Toma, H., Ohigashi, H., Okusaka, T., Nakao, A. & Hatori, T. (2012). Japan Pancreatic Cancer Registry; 30th year anniversary: Japan Pancreas Society. Pancreas, 41 (7), 985-992.
5. Utsumi, M., Sadamori, H., Shinoura, S., Umeda, Y., Yoshida, R. & Nobuoka, D. (2014). Risk factors of morbidity and predictors of long-term survival after hepatopancreatoduodenectomy for biliary cancer. Hepatogastroenterology, 61 (136), 2167-2172.
6. Malyarchuk, V.I., Klimov, A.E. & Pautkin, Yu.F. (2009). Biliopankreatoduodenalnyy rak [Biliopancreatoduodenal cancer]. Moscow: Ros. un-t druzhby narodov [in Russian].
7. Rerknimitr, R. & Kullavanijaya, Р. (2010). Operable malignant jaundice: To stent or not to stent before the operation? World J. Gastrointest. Endosc., 2 (1), 10-14.
8. Ohorodnyk, P.V., Deynychenko, A.H., Khrystyuk, D.I. & Boyko, O.H. (2012). Endoskopichni transpapiliarni metody likuvannia kholedokholitiazu, sprychynenoho mnozhynnymy konkrementamy [Endoscopic transpacillary methods of treatment of choledocholithiasis induced by multiple concrements]. Klin. Khirurhiia – Clin Surgery, 1, 10-13 [in Ukrainian].
9. Ohorodnyk, P.V., Deinychenko, A.H. & Boiko, O.H. (2014). Endoskopichna khirurhiia dystalnoi okliuzii zahalnoi zhovchnoi protoky [Endoscopic surgery for distal occlusion of the common bile duct]. Ukr. zhurn. maloinvazyv. ta endosk. Khirurhii – Ukrainian Journal of Small Invasive Endoscopic Surgery, 18 (4), 19-22 [in Ukrainian].
10. Nychytaylo, M.Yu., Kondratiuk, O.P., Khilko, Yu.O., Ohorodnik, P.V., Shkarban, V.P. & Kondratiuk, V.A. (2016). Laparoskopichna hepatykoieiunostomiia v likuvanni ikterohennykh pukhlyn periampuliarnoi zony [Laparoscopic hepaticoinostomy in the treatment of itekogenic tumors of the periampulsion zone]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovalchuka – L.Ya. Kovalchuk Journal of Hospital Surgery, 2, 5-9 [in Ukrainian].
Опубліковано
2018-10-17
Як цитувати
Nychitaylo, M., Kondratiuk, A., Khilko, Y., Ogorodnyk, P., Deinychenko, A., Kondratiuk, V., Yermak, N., & Yusupov, T. (2018). Динаміка показників гепатодепресивного синдрому у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 91-99. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9448
Номер
Розділ
З досвіду роботи