Динаміка показників гепатодепресивного синдрому у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки

Автор(и)

  • M. Y. Nychitaylo ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • A. P. Kondratiuk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • Yu. A. Khilko ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • P. V. Ogorodnyk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • A. G. Deinychenko ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • V. A. Kondratiuk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • N. A. Yermak ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • T. A. Yusupov ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9448

Ключові слова:

лапароскопічний гепатикоєюноанастомоз, механічна жовтяниця, періампулярна пухлина, гепатодепресивний синдром

Анотація

Мета роботи з’ясувати динаміку показників гепатодепресивного синдрому у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки.

Матеріали і методи. Під спостереженням в період з 2011 до 2017 р. перебували 48 пацієнтів, в яких внаслідок комплексного обстеження виявили інкурабельні пухлини на тлі вираженої механічної жовтяниці. Усім хворим виконано паліативну декомпресію загальної жовчної протоки: 30 пацієнтів – із застосуванням ендоскопічних методів; 18 пацієнтів – із використанням лапароскопічної гепатикоєюностомії. Кожну підгрупу рандомізували за віком, статтю, тривалістю жовтяничного періоду та основними біохімічними показниками, визначеними до операції. Пацієнти перебували під спостереженням протягом 6 міс. після декомпресії. До операції, через 1, 7 і 14 діб, а також 3 і 6 міс. у пацієнтів визначали маркери гепатодепресивного синдрому: протромбіновий час, вміст загального білка й альбумінів у сироватці крові за загальновідомими методами.

Результати досліджень та їх обговорення. Лапароскопічна декомпресія загальної жовчної протоки шляхом формування гепатикоєюноанастомозу порівняно з ендоскопічними методами супроводжується швидшим відновленням функціонального стану печінки, що проявляється сталим зниженням протромбінового часу індексу INR і збільшенням вмісту в сироватці крові загального білка та альбумінів через 3–6 міс. після декомпресії. На тлі ендоскопічної декомпресії в цей період протромбіновий час і індекс INR статистично вірогідно більші, вміст у сироватці крові загального білка і альбумінів – менший, порівняно з лапароскопічною декомпресією. Через 3-6 міс. після втручання за умов ендоскопічної декомпресії показники гепатодепресивного синдрому суттєво погіршуються, що пов’язано з розвитком у 30 % пацієнтів ускладнень.

Посилання

1. Ishihara, S. & Horiguchi, А. (2015). Epidemiology of biliary tract cancer – comparison with other country. Nihon Rinsho, 73, (3), 466-470.
2. Morine, Y, Shimada, М. & Ishibashi, Н. (2014). Nation wide survey of pancreaticobiliary maljunction. Nihon Shokakibyo Gakkai Zasshi, 111 (4), 699-705.
3. Cartwright, T., Richards, D.A. & Boehm, K.A. (2008). Cancer of the pancreas: are we making progress? A review of studies in the US Oncology Research Network. Cancer Control, 15 (4), 308-313.
4. Egawa, S., Toma, H., Ohigashi, H., Okusaka, T., Nakao, A. & Hatori, T. (2012). Japan Pancreatic Cancer Registry; 30th year anniversary: Japan Pancreas Society. Pancreas, 41 (7), 985-992.
5. Utsumi, M., Sadamori, H., Shinoura, S., Umeda, Y., Yoshida, R. & Nobuoka, D. (2014). Risk factors of morbidity and predictors of long-term survival after hepatopancreatoduodenectomy for biliary cancer. Hepatogastroenterology, 61 (136), 2167-2172.
6. Malyarchuk, V.I., Klimov, A.E. & Pautkin, Yu.F. (2009). Biliopankreatoduodenalnyy rak [Biliopancreatoduodenal cancer]. Moscow: Ros. un-t druzhby narodov [in Russian].
7. Rerknimitr, R. & Kullavanijaya, Р. (2010). Operable malignant jaundice: To stent or not to stent before the operation? World J. Gastrointest. Endosc., 2 (1), 10-14.
8. Ohorodnyk, P.V., Deynychenko, A.H., Khrystyuk, D.I. & Boyko, O.H. (2012). Endoskopichni transpapiliarni metody likuvannia kholedokholitiazu, sprychynenoho mnozhynnymy konkrementamy [Endoscopic transpacillary methods of treatment of choledocholithiasis induced by multiple concrements]. Klin. Khirurhiia – Clin Surgery, 1, 10-13 [in Ukrainian].
9. Ohorodnyk, P.V., Deinychenko, A.H. & Boiko, O.H. (2014). Endoskopichna khirurhiia dystalnoi okliuzii zahalnoi zhovchnoi protoky [Endoscopic surgery for distal occlusion of the common bile duct]. Ukr. zhurn. maloinvazyv. ta endosk. Khirurhii – Ukrainian Journal of Small Invasive Endoscopic Surgery, 18 (4), 19-22 [in Ukrainian].
10. Nychytaylo, M.Yu., Kondratiuk, O.P., Khilko, Yu.O., Ohorodnik, P.V., Shkarban, V.P. & Kondratiuk, V.A. (2016). Laparoskopichna hepatykoieiunostomiia v likuvanni ikterohennykh pukhlyn periampuliarnoi zony [Laparoscopic hepaticoinostomy in the treatment of itekogenic tumors of the periampulsion zone]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovalchuka – L.Ya. Kovalchuk Journal of Hospital Surgery, 2, 5-9 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-17

Як цитувати

Nychitaylo, M. Y., Kondratiuk, A. P., Khilko, Y. A., Ogorodnyk, P. V., Deinychenko, A. G., Kondratiuk, V. A., … Yusupov, T. A. (2018). Динаміка показників гепатодепресивного синдрому у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 91–99. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9448

Номер

№ 3 (2018)

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ

Ліцензія

Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука»,  погоджуються з такими умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).