Вибір хірургічної тактики у постраждалих із скелетно-абдомінальною травмою з врахуванням імунологічного статусу
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9442Ключові слова:
скелетно-абдомінальна травма, цитокіни, імунологічний статусАнотація
Мета роботи: зниження летальності та хірургічних ускладнень постраждалих зі скелетно-абдомінальною травмою шляхом оптимізації лікувально-діагностичної тактики з врахуванням даних імунологічного статусу.
Матеріали і методи. Концентрацію цитокінів, а саме інтерлейкіну 2 (ІЛ-2), інтерлейкіну 10 (ІЛ-10), фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та інтерферону гама (ІФН-γ) у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментних тест-систем. Дослідження імунологічного статусу проводили до постраждалих при госпіталізації в стаціонар та на 7 і 14 доби.
Результати досліджень та їх обговорення. При госпіталізації постраждалих зі скелетно-абдомінальною травмою концентрація прозапальних цитокінів ФНП-α та ІФН-γ зростали, відповідно, у 4,5 та у 2,2 раза. Одночасно ми спостерігаємо падіння протизапальних внутрішньоклітинних месенджерів ІЛ-2 у 4,1, а ІЛ-10 – у 9,5 разів. На 7-му добу все ще спостерігається зростання вмісту ФНП-α на 16,7 %. Вміст протизапальних захисних цитокінів ІЛ-2 та ІЛ-10 на 7 добу підвищувався на 79,8 % та 147,6 %. На 14-ту добу концентрація ФНП-α залишалася на 96,3 % вище порівняно з показниками на день госпіталізації. Вміст ІФН-γ на 51,9 % відрізнявся від даних у день госпіталізації. Концентрація ІЛ-2 на 14 добу була вище на 163,9 % порівняно з первинними даними та на 46,8 % порівняно з показниками пацієнтів на 7 добу. Вміст ІЛ-10 зростав на 159,0 % порівняно із 7-ю добою та був на 541,3 % (у 5,4 раза) вище від показників на час госпіталізації аналіз імунологічного статусу підтвердив високу ймовірність смерті хворого скелетно-абдомінальною травмою в результаті інтраопераційних порушень метаболізму при тривалих оперативних втручаннях, ніж в результаті цілеспрямованого скорочення операції.
Посилання
2. Tsviakh, A.I., Yavorska, I.V., Hospodarskyi, I.Ya. & Hospodarskyi A.Ya. (2014). Dysbalans tsytokinovoi rehuliatsii u khvorykh z politravmoiu [Imbalance of cytokine regulation in patients with polytrauma]. Imunolohiia ta alerholohiia: nauka i praktyka – Immunology and Allergology: Science and Practice, 2, 80-84 [in Ukrainian].
3. Nikitin, Ye.V., Chaban, T.V. & Servetskyi S.K. (2007). Suchasni uiavlennia pro systemu tsytokiniv [Presentations on the system of cytokines]. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2, 64-69 [in Ukrainian].
4. Ryndenko, V.H., Ryndenko, S.V. & Feskov, O.E. (2007). Khirurhichna taktyka pry politravmi z zastosuvanniam kontseptsii Damage control [Surgical tactics with polytrauma using the concept Damage control]. Meditsyna neotlozhnykh sostoyaniy – Medicine of Emergency Conditions, 5 (12), 26-31 [in Ukrainian].
5. Mkhoyan, G.G., Ter-Pogosyan, Z.R. & Gasparyan, M.G. (2009). Immunoreaktivnost i tsitokinovoy status pri politravme [Immunoreactivity and cytokine status in polytrauma]. Anesteziologiya i reanimatologiya – Anesthesiology and Resuscitation, 4, 60-65 [in Russian].
6. Kudryavtsev, B.P., Garkavy, A.V. & Yakovenko, L.M. (2014). Taktika “DAMAGE CONTROL” v khirurgii katastrof [Tactics “DAMAGE CONTROL” in the surgery of catastrophes]. Meditsyna katastrof – Medicine of Catastrophes, 2, 31-33 [in Russian].
7. Volpin, G., Cohen, M., Assaf, M., Meir, T., Katz, R. & Pollack, Sh. (2014). Cytokine levels (IL-4, IL-6, IL-8 and TGFβ) as potential biomarkers of systemic inflammatory response in trauma patients. International Orthopaedics, 38, 6, 1303-1309.
8. Lecky, F.E., Bouamra, O., Woodford, M. & Giannoudis, P.V. (2010). Epidemiology of polytrauma. Damage control management in the polytrauma patient. Springer, 13-24.
9. Hranjec, T. & Swenson, B.R. (2010). Diagnosis-dependent relationships between cytokine levels and survival in patients admitted for surgical critical care. J. Am. Coll. Surg, 210, 5, 833-846.
10. Jonker, M.A. & Hermsen, J.L. (2011). Injury induces localized airway increases in pro-inflammatory cytokines in humans and mice. Surg. Infect. (Larchmt), 12, 1, 49-56.
11. Pape, H.-C., Peitzman, A.B., Schwab, C.W. & Giannoudis, P.V. (2010). Pelvic fractures in polytrauma patients. Damage Control Management in the Polytrauma Patient. New York: Springer.
12. Kopf, M., Bachmann, M. & Marsland, B. (2010). Averting inflammation by targeting the cytokine environment. Nature reviews. Drug Discovery, 9, 9, 703-718.
13. Pape, H-C., Dienstknecht, T. & Giannoudis, P.V. (2012). Damage control orthopedics in the polytrauma patient. External fixation in orthopedic traumatology. London: Springer.
14. Baker, T.A., Romero, J., Bach, H.H., Strom, J.A., Gamelli, R.L. & Majetschak, M. (2012). Systemic release of cytokines and heat shock proteins in porcine models of polytrauma and hemorrhage. Critical Care Medicine, 40, 3, 876-895.
15. Ter-Pogosyan, Z.R. (2011). Parameters оf cytokine regulation as additional criterion of immunodiagnosis. Biopolymers and Cell, 27, 5, 404-407.
16. Stoecklein, V.M. (2012). Trauma equals danger – damage control by the immune system. J. Leukoc. Biol., 92, 3, 539-551.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).