Неінвазивні методи діагностики в плануванні реконструктивних втручань на кінцівках складними комплексами тканин
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9303Ключові слова:
клапоть, ультразвукове дуплексне сканування, реконструктивні втручання, ділянка пошкодження, кінцівкиАнотація
Мета роботи: дослідити ефективність методу ультразвукового дуплексного сканування в плануванні реконструктивних втручань при дефектах покривних тканин кінцівок складними комплексами тканин.
Матеріали і методи. У роботі проаналізовано дані про 50 хворих, яким у передопераційному періоді з метою вибору об’єму оперативного втручання виконували ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС). До задач дослідження гемодинаміки кінцівки входило підтвердження прохідності судин та ступінь їх функціонування. Окрім того, УЗДС використовували для дослідження реґіонарної гемодинаміки у зоні ранового дефекту та у донорській ділянці майбутнього складного клаптя.
Результати досліджень та їх обговорення. В I групі (n = 15), хворим із надвеликою (понад 1 % площі) рановою поверхнею й пошкодженням м’яких тканин нижче глибокої фасції після детальної передопераційної підготовки та дослідження гемодинаміки ділянки пошкодження виконано 25 (20,2 %) відновних операцій ДПТ. II група (n = 13) складалася з постраждалих із ДПТ, які виникли разом або внаслідок пошкодження кістково – суглобового апарату – 42 (33,9 %) втручань. III група (n = 22), хворих із поєднаною чи множинною травмою, що супроводжувалася пошкодженням магістральних судин, нервів, частковим або повним відокремленням кінцівки. В цій групі виконано 57 (45,9 %) реконструкцій ДПТ.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).