Бактеріальний “пейзаж” гнійного осередку та принципи антибактеріальної терапії у хворих із синдромом діабетичної стопи

I. Ya. Dzyubanovsky; R. Ya. Atoshchuk

doi:10.11603/2414-4533.2018.1.8880

Автор(и)

I. Ya. Dzyubanovsky ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
R. Ya. Atoshchuk Волинський обласний госпіталь ветеранів війни

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.1.8880

Ключові слова:

синдром діабетичної стопи, бактеріальний пейзаж, антибіотикочутливість.

Анотація

Мета роботи: оцінка бактеріального спектра та ефективності призначення антибактеріальної терапії у хворих з синдромом діабетичної стопи.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 269 хворих (148 (55,01%) чоловіків і 121 (44,09%) жінок), які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з остеомієлітним центром на базі Волинського обласного госпіталю ветеранів війни з приводу гнійно-некротичних ускладнень СДС. Всі обстежені пацієнти попередньо проходили лікування в хірургічних стаціонарах області з приводу гнійно-некротичних процесів СДС, яким проводили емпіричну антибіотикотерапію тривалістю до 10 днів. Нейропатичну форму СДС встановлено у 84 (31,2 %) пацієнтів, змішану – 148 (55,01 %), ішемічну – 37 (13,7 %). Поширеність гнійно-некротичного процесу у хворих з СДС, відповідно до класифікації Wagner: I ступінь – 20 (7,4 %), II ступінь – 92 (34,2 %), III ступінь – 70 (26 %), IV ступінь – 65 (24,2 %), V ступінь – 22 (8,2 %). Комплекс бактеріологічних досліджень полягав у дослідженні ранового ексудату з ідентифікацією мікрофлори гнійно- некротичного вогнища й оцінкою її чутливості до антибіотиків та цитологічному дослідженні мазків-відбитків з ранової поверхні. Ідентифікацію збудників інфекційного процесу здійснювали методом посівів на відповідні живильні середовища, а чутливість до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом.

Результати досліджень та їх обговорення. Мікробний пейзаж гнійно-некротичних вогнищ у хворих із ЦД мав переважно полівалентний характер у 54,6 % випадків, а монокультуру у 45,4% пацієнтів. Найбільшу кількість мікробних асоціацій, що висівалися з первинного гнійного осередку, склали аеробні асоціації – 54,6 %. Аеробно-анаеробні асоціації висівалися в поодиноких випадках, а висівання анаеробних асоціацій не спостерігали. Основним представником змішаної аеробної інфекції був Staphylococcus aureus. Найчастіше Staphylococcus aureus висівався разом з грампозитивними паличками – Enterococcus faecalis, Corynebacterium xerosis та Staphilococcus epidermidis. Найбільше клінічне значення з групи неферментуючих мікроорганізмів у складі аеробних асоціацій має Pseudomonas aeruginosa. Результати дослідження чутливості мікроорганізмів при госпіталізації свідчать про високу стійкість мікрофлори до антибіотиків I–II поколінь групи пеніцилінів, цефалоспоринів. Антибіотиками резерву залишаються препарати групи карбапенемів, оксазолідінонів, глікопептидів.

Біографія автора

I. Ya. Dzyubanovsky, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Посилання

Hrubnik, V.V., Malynovskyi, A.V., Boiko, V.V., & Hrubnik, V.Yu. (2012). Antybiotykorezystentnist i systema infektsiinoho kontroliu v khirurhii [Antibiotic resistance and infection control system in surgery]. Khirurhichna perspektyva – Surgical Perspective, 1, 16-17 [in Ukrainian].

Lupaltsov, V.I., & Klimenko, N.A. (2009). Sovremennye vzglyady na patogeneticheskie mekhanizmy razvitiya sepsisa [Modern views on the pathogenetic mechanisms of sepsis development]. Suchasnі medychnі tekhnolohіі – Modern Medical Technologies, 4, 56-59 [іn Russian].

Zorkin, A.A., Drozhzhin, E.V., & Tsay, A.A. (2009). Mikrobiologicheskoe issledovanie ranevogo otdelyaemogo u bolnykh s kriticheskoy ishemiey nizhnikh konechnostey [Microbiological investigation of wound detachable in patients with critical ischemia of lower extremities]. Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya – Clinical Microbiology and Antimicrobial, 11 (2), 15-16 [іn Russian].

Horobeiko, M.B. (2004). Mіzhnarodna uhoda z problemy dіabetychnoi stopy [International agreement on the problem of diabetic foot]. Kyiv [іn Ukrainian].

Boyko, V.V., Ivanova, Yu.V., & Avdosev, Iu.V. (2014). Kompleksnoe khirurgicheskoe lechenie sindroma stopy diabetika [Complex surgical treatment of diabetic foot syndrome]. Khіrurhіchna perspektyva – Surgical Prospect, 1 (8), 3-10 [іn Russian].

Polishchuk, E.I., Pokas, E.V., & Vasilenko, E.G. (2009). Etiologicheskaya struktura i antibiotikorezistentnost osnovnykh vozbuditeley infektsiy stopy u bolnykh sakharnym diabetom [The etiological structure and antibiotic resistance of the main pathogens of foot infections in patients with diabetes mellitus]. Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya – Clinical Microbiology and Antimicrobial Chemotherapy, 11(2), 31-32 [іn Russian].

Podpriatov, S.Ye., Hychka, S.H., Parshykov, O.V., & Salata, V.V. (2012). Pidvyshchennia efektyvnosti dii antybakterialnykh preparativ pry likuvanni stopy diabetyka [Increase the effectiveness of antibacterial drugs in the treatment of diabetic foot]. Khirurhichna perspektyva – Surgical Prospect, 1, 30-31 [in Ukrainian].

Hambleton, I.R., Jonnalagadda, R., & Davis, С.R. (2009). All-cause mortality after diabetes-related amputation in Barbados: a prospective case-control study. Diabetes Care, 32 (2), 306-307.

Galkowska, H., Podbielska, A.W., Olszewski, L. (2009). Epidemiology and prevalence of methicillinresistant Staphylococcus aureus and Staphylococcus epidermidis in patients with diabetic foot ulcers: focus on the differences between species isolated from individuals with ischemic vs. neuropathic foot ulcers. Diabetes Res. Clin. Pract., 84 (2), 187-193.

Heffner, A.C., Horton, J.M., & Marchick, M.R. (2010). Etiology of illness in patients with severe sepsis admitted to the hospital from the emergency department. Clin. Infect. Dis., 50 (6), 814-820.