Діагностичні резерви деталізації гострого апендициту у вагітних

Автор(и)

  • M. M. Stets Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
  • V. M. Chernenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.1.8867

Ключові слова:

гострий апендицит, вагітні, біохімічні маркери.

Анотація

Мета роботи: встановити додаткові діагностичні критерії діагностики гострого апендициту у вагітних для оптимізації лікування даної патології.

Матеріали і методи. В період із 2004 до 2012 р. у хірургічне відділення міської клінічної лікарні № 1, № 3 м. Києва було госпіталізовано 864 вагітні жінки, які були розділені на досліджувану (n=473) та контрольну (n=391) групи. Найчастіше зустрічався ГА – 258 (29,8 %) від усіх випадків госпіталізації. В процесі обстеження поряд із загальноприйнятими дослідженнями вивчалися гематологічні, цитологічні та імунологічні показники у вагітних із діагнозом гострий апендицит. Для оцінки патогенетичних механізмів формування запальної реакції у вагітних досліджуваної групи, а також для можливості проведення диференційної діагностики та проведення раннього прогнозування ускладнень проводили дослідження активності функціонування неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності: НСТ-тест, визначення рівнів Ig M, Ig G, Ig E, Ig A, ПРК (прокальцитоніну), Il β-1, ФНП (фактор некрозу пухлини).

Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні біохімічних досліджень для встановлення типових додаткових маркерів ГА у вагітних ми встановили, що у пацієнтів спостерігаються ознаки розвитку ендотоксикозу, пов’язані з накопиченням токсинів мікробного походження (ТЗН), декомпенсацією функціональної активності фагоцитуючих клітин – нейтрофільних гранулоцитів (індекс стимуляції) та токсинозв’язуючої та біосентизуючої здатності печінки, коефіцієнт де Рітіса, наявність кріоглобулінів. При цьому встановлено, що у пацієнтів другої клінічною групи дані тенденції були більш виразні. Визначено, що у пацієнтів обох клінічних груп проявляють такі ознаки запальної відповіді, як підвищення концентрації основних запальних медіаторів – Іл-1 та ФНП відносно значень здорових осіб. Встановлено, що в другій основній клінічній групі данні зміни були більш виразні, що свідчить про значну активність запальних реакцій. При цьому компенсуюча дія протизапальних медіаторів була знижена, що може бути причиною декомпенсованої реакції та причиною розвитку ризику системної запальної відповіді.

Біографія автора

M. M. Stets, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

 

Посилання

Makarenko, M.V., Govseev, D.A., Leliak, O.F. & Tian, O.S. (2015). Trudnosti klinicheskoi diagnostiki ostrogo appenditcita u beremennykh [Difficulties in the clinical diagnosis of acute appendicitis in pregnant women]. Zdorove zhenshchiny – Women's health, 4 (100), 102-105 [іn Russian].

Khvorostukhina, N.F., Rogozhina, I.E. & Stoliarova, U.V. (2012). Sostoianie immunnoi sistemy u beremennykh s appenditcitom [The state of the immune system in pregnant women with apendicitis]. Fundamentalnye issledovaniia – Fundamental research, 8 (2), 447-451 [іn Russian].

Khvorostukhina, N.F. (2012). Balans tcitokinov i klinicheskoe techenie appenditcitapri beremennosti [The balance of cytokines and the clinical course of appendicitis in pregnancy]. Biulleten meditcinskikh Internet‐konferentcii – Bulletin of medical Internet conferences, 12 (2), 974-976 [іn Russian].

Choi, J.J., Mustafa, R., Lynn, E.T. & Divino, C.M. (2011). Appendectomy during pregnancy : follow-up of progeny. J Am Coll Surg., 213, 627.

Abbasi, N., Patenaude, V. & Abenhaim, H.A. (2014). Evaluation of obstetrical and fetal outcomes in pregnancies complicated by acute appendicitis. Archives of Gynecology and Obstetrics, 290 (4), 661-667.

Segev, L., Segev, Y., Rayman, S., Nissan, A. & Sadot E. (2016). Acute appendicitis during pregnancy: different from the nonpregnant state? World Journal of Surgery, 41 (1), 75-81.

Zingone, F., Sultan, A.A., Humes, D.J. & West, J. (2015). Risk of acute appendicitis in and around pregnancy a population-based cohort study from england. Annals of Surgery, 261 (2), 332-337.

Theilen, L.H., Mellnick, V.M. & Shanks, A.L. (2017). Acute appendicitis in pregnancy : predictive clinical factors and pregnancy outcomes. American Journal of Perinatology, 34 (6), 523-528.

Ito, K., Ito, H., Whang, E.E. & Tavakkolizadeh, A. (2012). Appendectomy in pregnancy: Evaluation of the risks of a negative appendectomy. American Journal of Surgery, 203 (2), 145-150.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-05

Як цитувати

Stets, M. M., & Chernenko, V. M. (2018). Діагностичні резерви деталізації гострого апендициту у вагітних. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 29–34. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.1.8867

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ