ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ТРЕТИННОГО ПЕРИТОНІТУ

O. B. Matviychuk

doi:10.11603/2414-4533.2017.3.8007

Автор(и)

O. B. Matviychuk Львівський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.3.8007

Ключові слова:

абдомінальний сепсис, вторинний перитоніт, третинний перитоніт, прогностична шкала

Анотація

Мета роботи: розпрацювати шкалу прогнозування ризику розвитку третинного перитоніту.

Матеріали і методи. Проведено обстеження 109 хворих із вторинним перитонітом, у 20 з яких розвинувся третинний перитоніт. Порівняння рангових і параметричних показників між групами виконано за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Для визначення зв’язку між якісними характеристиками використано критерії Фішера та χ²Пірсона. Показники статистично опрацьовано програмою STATISTICA (StatSoft Inc., USA).

Результати дослідження та їх обговорення. Методом Вальда підраховано діагностичні коефіцієнти для бінарних характеристик та окремих діапазонів показників. З 52-х серійно аналізованих у кожного хворого показників, статистичним методом виокремлено 19 найбільш предиктивних та інтегровано у таблицю прогнозування ризику розвитку третинного перитоніту, який за сумою балів характеризується від „дуже низького” до „дуже високого”. Перевірка розробленої шкали на незалежній неперервній проспективній групі довела її високі чутливість, специфічність і точність у прогнозуванні ризику розвитку третинного перитоніту.

Біографія автора

O. B. Matviychuk, Львівський національний медичний університет

доцент кафедри загальної хірургії

Посилання

Polianskyi, I.Iu., Moroz, P.V., Moskaliuk, V.I. (2017). Likuvannia perytonitu – shliakh vid dokazovoi do personalizovanoi medytsyny [Treatment of peritonitis – a path from evidential to personalized medicine]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 1 (82), 59-63 [in Ukrainian].

Siplivyy, V.A., Grinchenko, S.V., & Beresnev, A.V. (2009). Khirurgicheskiy sepsis: sovremennye podkhody k otsenke tiazhesti [Surgical sepsis: modern approaches to assessment of severity]. Ukrainskiy zhurnal khіrurgіi – Ukrainian Journal of Surgery, 1, 121-124 [in Russian].

Weledji, E.P., & Ngowe, M.N. (2013). The challenge of intra-abdominal sepsis. Int. Jour. of Surg, 11, 290-295.

Maltseva, L.A., Mosentsev, N.F., & Maltseva, O.Y. (2014). Novi biomarkery tiazhkoho sepsysu ta septychnoho shoku (analitychnyi ohliad) [New biomarkers of severe sepsis and septic shock (analytical review)]. Klinichna anesteziolohiia ta intensyvna terapiia – Clinical Anesthesiology and Intensive Therapy, 1 (3), 84-89 [in Ukrainian].

van Ruler, O., Kiewiet, J.J., & Boer, K.R. (2011). Failure of available scoring systems to predict ongoing infection in patients with abdominal sepsis after their initial emergency laparotomy. Brit. Med. Coll. Surg., 23, 38.

Ballus, J., Lopez-Delgado, J.C., & Sabater-Riera, J. (2015). Surgical site infection in critically ill patients with secondary and tertiary peritonitis: epidemiology, microbiology and influence in outcomes. BMC Infect. Dis., 15, 304-310.

Kon, K. & Rai, M. (Eds.). (2014). Microbiology for surgical infections: diagnosis, prognosis and treatment. Elsevier.

Mishra, S.P., Tiwary, S.K., Mishra, M. (2014). An introduction of tertiary teritonitis. Journal of Emergencies, Trauma and Shock, 7 (2), 121-123.

Ballus, J., Lopez-Delgado, J.C., & Sabater-Riera, J. (2017). Factors associated with the development of tertiary peritonitis in critically ill patients. Surgical Infections, 18 (5), 588-595.

Chromik, A.M., Meiser, A., & Hölling, J. (2009). Identification of patients at risk for development of tertiary peritonitis on a surgical intensive care unit. http://www.springerlink.com/content/ 00300m 5653838532/Jour. of Gastrointest. Surg., 13 (7), 1358-1367.

Batra, P., Batra, M., & Utaal, R.S. (2016). POSSUM scoring system for predicting prognosis in patients of perforation peritonitis. Int. Surg. Jour., 3 (4), 2115-2119.

Notash, A.Y., Salimi, J., & Rahimian, H. (2005). Evaluation of Mannheim peritonitis index and multiple organ failure score in patients with peritonitis. Ind. Jour. Gastroenterol., 24, 197-200.

Kamble, R.S., Singh, S.M., & Jaiswal, Y. (2016). Prognostic factors in perforative peritonitis: an observational study. Int. Surg. Jour., 3 (3), 1082-1092.

Torer, N., Yorganci, K., & Elker, D. (2010). Prognostic factors of the mortality of postoperative intraabdominal infections. Infection, 38 (4), 255-260.

Gubler, E.V. (1978). Vychislitelnye metody analiza i raspoznavaniya patologicheskikh protsessov [Computational

methods of analysis and recognition of pathological processes]. Leningrad: Meditsina [in Russian].

Rebrova, O.Yu. (2006). Statisticheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm Statistika [Statistical analysis of medical data. Use of the Statistica software]. Moscow, Medisfera [in Russian].

Glantc, S. (1999). Mediko-biologicheskaya statistika [Medico-biological statistics]. Moscow: Prika [in Russian].

Babych, I.N., Chubenko, A.V., Lapach, S.N. (2005). Primenenie sovremennykh statisticheskikh metodov v praktike klinicheskikh issledovaniy. Soobshchenie trete. Otnoshenie shansov: poniatye, vychislenie i interpretatsiya [Use of modern statistical methods in the practice of clinical research. 3rd message. The odds ratio: concept, calculation and interpretation]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 2 (46), 113-119 [in Russian].

Vasyliuk, M.D., & Kavyn, V.O. (2004). Endotoksikoz u khvorykh z perytonitom i prohnozuvannia yoho perebihu [Endotoxicosis in patients with peritonitis and prognosis of its course]. Halytskyi likarskyi visnyk – Galician Medical Journal, 11 (4), 104-107 [in Ukrainian].

Popov, P.A., Dmitriev, E.V., & Glotova, E.A. (2001). Kliniko-biokhimicheskie i immunobiologicheskie parametry endogennoy intoksikatsii bolnykh s gnoyno-septicheskoy patologiey v usloviyakh primeneniya UF-oblucheniya autokrovi [Clinical-biochemical and immunobiological parameters of endogenous intoxication of patients with purulent-septic pathology under conditions of UV irradiation of autoblood]. Vestnik VGU – Journal of VGU, 2, 128-129 [in Russian].

Datsenko, B.M., & Kyrylov, O.V. (2006). Osnovni kryterii kompleksnoi diahnostyky khirurhichnoho sepsysu [Basic criteria for complex diagnostics of surgical sepsis]. Acta Medica Leopoliensia, XII (2), 39-43 [in Ukrainian].

Koperna, T., & Schulz, F. (2000). Relaparotomy in peritonitis: prognosis and treatment of patients with persisting intraabdominal infection. World Jour. Surg., 24 (1), 32-37.

Efimova, I.S. (2007). Sistemnaya vospalitelnaya reaktsiya u bolnykh s vtorichnym i tretichnym peritonitom [Systemic inflammatory response in patients with secondary and tertiary peritonitis]. Khirurgicheskie infektsii – Surgical Infections, 1, 27- 31 [in Russian].

Panhofer, P., Izay, B., & Riedl, M. (2009). Age, microbiology and prognostic scores help to differentiate between secondary and tertiary peritonitis. Langenbeck’s Archives of Surgery, 394 (2), 265-271.