Коагулопатія як фактор ризику венозних тромбозів та емболій у хворих з гострими неварикозними гастродуоденальними кровотечами

B. O. Matviychuk; T. I. Bets; V. Z. Makara

doi:10.11603/2414-4533.2017.3.7939

Автор(и)

B. O. Matviychuk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
T. I. Bets Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького1
V. Z. Makara Львівська комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги2

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.3.7939

Ключові слова:

гострі шлунково-кишкові кровотечі неварикозного ґенезу, система гемостазу, венозні тромбози і емболії.

Анотація

Мета роботи: дослідити ризик ВТЕ у хворих із гострими шлунково-кишковими кровотечами неварикозного генезу.

Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 246 хворих із гострими шлунково-кишковими кровотечами неварикозного генезу. Усім хворим з метою діагностики джерела кровотечі виконували фіброгастродуоденоскопію (ФГДС) для пошуку джерела геморагії та оцінки ризику її рецидиву за класифікацією J. Forrest. Встановлено, що у 83,7 % хворих джерелом геморагії була пептична виразка дванадцятипалої кишки. Комбінований ін’єкційно-коагуляційний гемостаз застосовували у випадках триваючої геморагії та стигматах нестабільного гемостазу – Forrest 1А (2,5 %), Forrest 1В (12,8 %) та Forrest 2А (10,3 %), Forrest 2В (19,4 %), відповідно. Померли 10 хворих із ГШКК (загальна летальність – 4,1 %), жоден – від триваючої кровотечі. Причиною летального результату в усіх випадках визнано серцево-легеневу недостатність. У 2 померлих під час автопсії виявлено проксимальний флеботромбоз, у 4 – тромбоз та емболію сегментарних гілок легеневої артерії. Стан системи гемостазу оцінювали за показниками стандартної коагулограми.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведене дослідження не виявило патологічних відхилень у коагуляційних тестах у 70,3 % хворих з ГШКК, гіперкоагуляцію – у 25,3 %, гіпокоагуляцію – у 4,4 % пацієнтів. Про підвищений потенціал крові до зсідання свідчили вкорочення часу зсідання крові, протромбінового часу, підвищений рівень розчинних комплексів фібрину мономерів (РКМФ). Усі хворі на ГШКК, в яких констатовано лабораторні ознаки гіперкоагуляції, мали високий ризик ВТЕ за загальновизнаною шкалою J. Caprini. Факторами, що зумовили максимальний ризик ВТЕ, були: ліжковий режим більше 72 год, вік 61–74 роки, венозні тромбози в анамнезі, катетеризація центральних вен. Таким чином, гіперкоагуляція у хворих з гострими неварикозними гастродуоденальними кровотечами при поєднанні з іншими факторами становить високий ризик виникнення венозних тромбозів та емболій.

Посилання

Baykova, Ye.R., Fazlyev, M.M., & Fazlyeva, R.M. (2011). Osobennosti sostoyaniya sistemy gemostaza u bolnykh yazvennoy boleznyu zheludka [Features of hemostasis sestem in stomach ulcer patients]. Meditsinskiy vestnik Bashkortostana – Medical Journal Bashkorstan, 6 (6), 25-28 [in Russian].

Vinnik, Yu.S., Petrushko, S.I., Nazaryants, Yu.A., Kochetova, L.V., Kuznetsov M.N., Vasilenya, E.S., Pakhomova, R.A. et al. (2013). Sostoyanie sistemy gemostaza u bolnykh s ostrym yazvennym krovotecheniem [Condition of system of the hemostasis in patients with acute ulcerative hastroduodenum bleeding]. Kubanskiy nauchnyy meditsinskiy vestnik – Kuban Scientific Medical Journal, 3 (138), 36-39 [in Russian].

Zhdanov, A.N., Nikitin, E.N., Nikitina, N.A., & Vorsin, A.A. (2011). Yazvennaya bolezn dvenadtsatiperstnoy kishki: sostoyanie sistemy gemostaza. [Duodenal ulcer, the condition of hemostatic system]. Prakticheskaya meditsina – Practical Medicine, 3 (50), 74 [in Russian].

Kravtsova, T.Yu., Shchekotov, V.V., Repin, V.N., Vachegina, O.M., & Kostylev, L.M. (2009). Sistema gemostaza u patsientov s yazvennoy boleznyu, oslozhnennoy krovotecheniem na fone arterialnoy gipertenzii [Hemostasis system in patients with stomach ulcer complicated by hemorrhage against a background of arterial hypertension]. Permskiy meditsinskiy zhurnal – Perm Medical Journal, XXVI (2), 72-77 [in Russian].

Lavro, Z.Ya., Lapovets, L.Ye., & Akimova, V.M. (2009). Hemostaziolohichni aspekty vyrazkovoi khvoroby shlunka i dvanadtsiatypali kyshky, uskladneni shlunkovo-kyshkovoiu krovotecheiu [Gemostatic aspects of ulcerous illness of stomach and duodenum, complicated the gastroenteric bleeding]. Praktychna medytsyna – Practical Medicine, 1 (15), 82-85 [in Ukrainian].

Nikolaev, E.V., Bozhenov, O.Yu., Kostina, O.A., Maslakova, N.P., Karagodina, N.A., Kriventsova, N.V., & Tomsinskaya, M.V. (2005). Narusheniya v sisteme gemostaza kak faktor riska gastroduodenalnykh krovotecheniy [Homeostasis impairments as risk factor of ulcer gastro duodenal bleeding]. Dalnevostochnyy meditsinskiy zhurnal – Far Eastern Medical Journal, 2, 40-43 [in Russian].

Petrushko, S.I., Vinnik, Yu.S., Taksanova, L.A., Balahonov, V.V., & Popov, D.V. (2006). Izmeneniya v sisteme gemostaza u bolnykh s ostrym yazvennym gastroduodenalnym krovotecheniem [The condition of haemostatic system of the patients with an acute ulcer gastroduodenal bleeding]. Sibirskoe meditsinskoe obozrenie – Siberian Medical Review, 3 (40), 20-24 [in Russian].

Jairath, V. & Desborough, M. (2015). Modern-day management of upper gastrointestinal haemorrhage. Transfusion Medicine, 25 (6), 351-357.

Nutbeam, T. (2015). In adult patients presenting as emergencies with upper gastrointestinal bleeding, does tranexamic acid decrease mortality? African Journal of Emergency Medicine, 5 (2), 85-92.

Radaelli, F., Dentali, F., Repici, A., Amato, A., Paggi, S., Rondonotti, E. & Dumonceau, J. (2015). Management of anticoagulationin patients with acute gastrointestinal bleedig. Digestive and Liver Disease, 47 (8), 621-627.