Порівняльна оцінка динаміки холестатичних та цитолітичних показників і темпу декомпресії жовчних проток після одноетапних лапароскопічних та відкритих операційних втручань у хворих на холедохолітіаз, ускладнений обтураційною жовтяницею (повідомлення 2)
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.1.7638Ключові слова:
холедохолітіаз, цитоліз, холестаз, холедоходуоденоанастомоз, лапароскопічна холедохолітотомія, темп декомпресії.Анотація
Мета роботи: визначити темп декомпресії жовчних проток та оцінку показників синдромів цитолізу й холестазу після одноетапних лапароскопічних і відкритих операційних втручань у пацієнтів із холедохолітіазом, ускладненим обтураційною жовтяницею.
Матеріали і методи. Проведено порівняння динаміки біохімічних показників холестазу й цитолізу та темпу біліарної декомпресії у 81 хворого з холедохолітіазом, ускладненим обтураційною жовтяницею, із різним рівнем білірубіну, на 3-тю, 5-ту та 7-му добу після одноетапних лапароскопічних і відкритих операційних втручань. Темп відповіді жовтяниці на декомпресію визначали за формулою T. Shmizu і K. Yoshida в модифікації Э. И. Гальперина.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що лапароскопічна холедохолітотомія у пацієнтів із рівнем гіпербілірубінемії до 100 мкмоль/л і від 100 до 200 мкмоль/л супроводжується затяжним і помірним темпом декомпресії, що є оптимальним у післядекомпресійному періоді. У хворих із рівнем гіпербілірубінемії від 100 до 200 мкмоль/л, яким виконаний холедоходуоденоанастомоз, відмічається швидкий темп декомпресії в післяопераційному періоді, що потребує профілактичної медикаментної корекції можливого синдрому “швидкої декомпресії”.
Посилання
Nichitaylo, M.E., Grubnik, V.V., & Lurin, I.A., (2013). Videoendoskopicheskaya diagnostika i minimalno invazivnaya khirurgiya kholelitiaza [Videoendoscopic diagnostics and minimally invasive surgery of cholelitiasis]. Kyiv: VSI «Meditsina» [in Russian].
Galperina, E.I., & Vetsheva, P.S. (Eds.). (2009). Rukovodstvo po khirurgii zhelchnykh putey [Guidance on surgery of billiary ducts] «Vidar» [in Russian].
Dziubanovskyi, I.Ya., Maksymliuk, V.I. Dziubanovskyi O.I. (2011). Vyznachennia operatyvnoi taktyky pry obturatsiinii zhovtianytsi, obumovlenii kholedokholitiazom [Determination of surgical tactics when obstructive jaundice caused by choledocholithiasis]. Ukrainskyi Zhurnal Khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 4 (13), 110-113 [in Ukrainian].
Ogorodnik, P.V. Litvinenko, A.N., Beliaev V.V. (2011). Vozmozhnosti transpapilliarnykh i laparoskopicheskikh metodov lecheniia kholedokholitiaza. Klіnіchna khіrurgіia. 3, 12–17p. [in Russian].
Grubnik, V.V., & Tkachenko, A.I. (2010). Laparoskopicheskie vmeshatelstva na zhelchnykh protokakh u bolnykh s mekhanicheskoi zheltukhoi: preimushchestva i nedostatki [Laparoscopic interventions on billiary ducts in patients with mechanical jaundice]. Ukrainskyi zhurnal maloіnvazyvnoї ta endoskopіchnoi khіrurhіi – Ukrainian Journal of Minimally Invasive and Endoscopic Surgery [in Russian].
Grubnik, V.V., Kovalchuk, A.L., & Kalinchuk, S.V. (2007). Optimalnyi podkhod lecheniia kholedokholitiaza v eru laparoskopicheskoy khirurgii: odno- ili dvukhetapnye operatsii? [Optimal approach of treatment of choledocholithiasis in the age of laparoscopic surgery: one or two-stage surgeries?]. 31-35 [in Russian].
Ogorodnik, P.V., Litvinenko, A.N., Beliaev, V.V., & Deinichenko, A.G. (2011). Vozmozhnosti transpapilliarnykh i laparoskopicheskikh metodov lecheniya kholedokholitiaza [Possibilities of transpapillar and laparoscopic methods of treatment of choledocholithiasis]. Klіn. Khіrurgіia – Clinical Surgery, 3, 12-17 [in Russian].
Kondratenko, P.H., Konkova, M.V., & Smyrnov, M.L. (2010). Taktychni pidkhody do likuvannia obturatsiinoi zhovtianytsi [Tactic approaches to treatment of obstructive jaundice]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 3, 13-15 [in Ukrainian].
Riazanov, D.Yu., Sitsinskiy, S.A., & Bambyzov, L.M. (2010). Dvukhetapnoe khirurgicheskoe lechenie zhelchnokamennoi bolezni, oslozhnennoi kholedokholitiazom. [Two-stage treatment of choledocholithiasis complicated by choledocholitiasis]. Mater. XXII zizdu khіrurhіv Ukrainy – Materials of XXII Congress of Surgeons of Ukraine. (pp.125-126). Vіnnytsia [in Russian].
Boboev, B.D. (2012). Rezultaty odnomomentnogo laparoskopicheskogo lecheniya bolnykh kholetsistokholedokholitiazom [Results of single-step laparoscopic treatment of patients with cholecystocholedocholitiasis]. Ann. khir. gepatol. – Annals of Surgical Hepatology, 17 (4), 80-84 [in Russian].
Onopriev, A.V., Tkhamadokova, L.A., & Gabriel, S.A. (2005). Laparoskopicheskaya kholedokholitotomiya v maloinvazivnom lechenii kamney obshchego zhelchnogo protoka [Laparoscopic choledocholitotomy in minimally invasive treatment of common bile duct]. Endoskop. khir. – Endoscopic Surgery, 1, [in Russian].
Nichitaylo, M.E., (2014). Laparoskopicheskaya khirurgiya kholedokholitiaza [Laparoscopic surgery of choledocholitiasis]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 2, 16-17 [in Russian].
Santo, M.A. Domene C.E., Riccioppo, D. (2012). Common bile duct stones: analysis of the videolaparoscopis surgical treatment. Arg.Gastroenterol., 49 (1), 41-51.
Berthou, J.Ch., Drouard, F., Charbonneau, Ph., & Moussalier, K. (2001). Evaluation of laparoscopic management of common bile duct stones in 220 patients. Surg. Endosc. 18, 16-22.
Ghazal, A.H., Sorour, M.A., El-Riwine, M., & El-Bahrawy, H. (2009). Single-step treatment of gall bladder and bile duct stones: a combined endoscopic- laparoscopic technique. Ind. J. Surg. 7 (4), 338-346.
Hyser M.J., Chaudhry, V., & Byrne, M.P. (2000). Laparoscopic transcystic management of choledocholithiasis. Am. Surg. 65 (7), 606-609.
Galperin, E.I., Kotovskii, A.E., Momunova, O.N. (2011). Temp dekompressii zhelchnykh protokov pri mekhanicheskoy zheltukhe opukholevoy etiologii [Tempo of decompression of bile ducts when mechanical jaundice of tumoral etiology]. Khirurgiya – Surgery, 8, 33–40 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).