Удосконалений метод ненатяжної герніоалопластики при пахвинних грижах
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.1.7632Ключові слова:
пахвинна грижа, ненатяжна герніоалопластика.Анотація
Мета роботи: оптимізація ненатяжної герніопластики при пахвинних грижах, шляхом впровадження нового способу алопластики.
Матеріали і методи. В досілідження включено результати хірургічного лікування 47 пацієнтів. Хворих було поділено на дві групи: до першої групи контролю віднесено 33 (70,2 %) герніоалопластики, виконані рутинним способом Ліхтенштейна. У 14 (29,8 %) спостереженнях було застосовано розроблений нами оригінальний спосіб алопластики пахвинних гриж, і ці випадки було об’єднано у другу основну групу.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного операційного лікування відслідковувалися від 12 місяців до 3 років у 25 хворих групи контролю та у всіх пацієнтів основної групи. В основній групі у віддаленому періоді не спостерігали рецидивів захворювання. У групі контрольного порівняння у 1 пацієнта з доброякісною гіперплазією передміхурової залози відзначено рецидив. Представлена техніка реконструкції пахвинного каналу, спрямована на зниження травматичності та зменшення тривалості операційного втручання, може використовуватися для широкої практики.
Посилання
Abakshyn, N.S. (2010) Vozmozhnosti nenatyazhnoy hernioalloplastiki pri ushchemlenykh pislyaoperatsionykh hryzhakh [Possibilities of tension-free hernioalloplasty for strangulated postoperative hernias]. Vestsnik Rossiyskogo universiteta druzhby narodov. Seriya: Meditsyna – Journal of Russian University of National Cohesion. Medicine Series, (2), 123-124 [in Russian].
Belianskiy, L.S., Todyrov, I.M., Pustovit, A.A., & Kucheruk, V.V. (2010). Sovremennyye podkhody k vyboru otkrytogo metoda plastiki po povodu retsidivnoy pakhovoy gryzhi [Modern approaches for the choice of open-access method of plasty for recurrent inguinal hernia]. Klinichna khirurhiya – Clinical Surgery, (3), 21-23 [in Russian].
Moshkova, T.A., Vasilyev, S.V., & Oleynik, V.V. (2008). Optymizatsiya alloplastiky pakhovykh gryzh [Optimization of inguinal hernias alloplasty]. Visnyk Sankt-Peterburzkogo universyteta – Journal of Saint Petersburg University, 11 (2), 140-144 [in Russian].
Rotkin, E.A., Agalaryan, A.H., & Khokhlova, O.I. (2014). Aspekty ranevogo protsessa v vybore metoda khirurgicheskogo lecheniya ventralnykh gryzh [Aspects of the wound process in the choice of surgical treatment of the ventral hernias]. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy – Journal of New Medical Technologies, 21(3), 62-64
Timoshin A.D., Yurasov A.V., & Shestakov A.L. (2003) Khirurgicheskoye lecheniye pakhovykh i posleoperatsionnykh gryzh bryushnoy stenki [Surgical treatment of inguinal and postoperative ventral hernias]. Moscow: Triada-X [in Russian].
Shamsiev, A.M., & Davlatov, S.S. (2016). Khirurgicheskoye lecheniye bolnykh ventralnymi gryzhami s soputstvuyushchim ozhireniyem [Method of surgical treatment of ventral hernia in patients with obesity]. Shpitalna khírurgíya. Zhurnal ímení L.Ya. Kovalchuka – Hospital Surgery. Journal named after L. Ya. Kovalchuk, (1), 78-83 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
