Вдосконалені методики протистенотичних анастомозів кінець в кінець у шлунковій хірургії
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.3.6798Анотація
На 21 органокомплексах трупів людей розроблено техніку виконання різних варіантів протистенотичних анастомозів кінець в кінець, які успішно впроваджено в клінічну практику при традиційних і трубчастих резекціях шлунка (ТРШ) (рис. 1): 1) з кутоподібним (кутовим) посіченням стінок анастомозованих органів (5 випадків) – рис. 1, а; 2) з S-подібним посіченням анастомозованих країв (5 випадків) – рис. 1, б; 3) з дугоподібним посіченням країв органів (5 випадків), що анастомозуються, – рис. 1, в, які дозволили нам апробувати в клініці експериментальні напрацювання з вивченням стану судинно-нейроклітинних мікрокомплексів інтрамуральних гангліїв міжм’язового нервового сплетення стінок шлункової кукси на капілярно-нейроклітинному рівні в різні віддалені терміни після клиноподібно-трубчастих резекцій (КТРШ) 1/3 та 2/3 шлунка з різними варіантами відновлення шлунково-кишкового тракту. Підтверджено ефективність розроблених методик операцій.
Посилання
Butsenko V. N. Profylaktyka nesostoyatelʹnosty shvov anastomoza konets v konets / V. N. Butsenko // Yzbrannye trudy po ékstrennoy khyrurhyy. – Donetsʹk, 1992. – S. 90–93.
Vasylenko L. Y. Sravnytelʹnaya otsenka usover¬shen¬stvovannykh sposobov trubchatykh rezektsyy zheludka v lechenyy hastroduodenalʹnykh yazv : avtoref. dys. na soyskanye uchënoy stepeny d-ra med. nauk / L. Y. Vasylenko. – SPb., 1993. – 43 s.
Shlyakhy pidvyshchennya efektyvnosti formuvannya kontse-kon¬tse¬vykh anastomoziv v khirurhiyi orhaniv shlunkovo-kyshkovoho trak¬tu / Vasylenko L. I., Korniyenko A. M., Epifantsev A. A., Yakuben¬ko E. V. : materialy III, yuvileynoyi navch.-metod. konferentsiyi zaviduvachiv kafedr khirurhichnykh khvorob stomatolohichnykh fakulʹtetiv medychnykh vuziv Ukrayiny. – Poltava, 1999. – S. 82–84.
Kondratenko P. H. Éffektyvnostʹ konservatyvnykh meropryyatyy v preduprezhdenyy retsydyvov hastroduodenalʹnykh krovotechenyy / P. H. Kondratenko, E. E. Radenko // Ukrayinskyy zhurnal khirurhiyi. – 2008. – № 1. – S. 29–32.
Cheung F. K. Management of massive peptic ulcer bleeding / F. K. Cheung, J. Y. Lau // Gastroenterol Clin North Am. – 2009. – Vol. 3, № 38. – P. 231–243.
Kruhlov V. Dyahnoz: bolezny zheludka / V. Kruhlov. – SPb. : Fenyks, 2010. – 160 s.
Yazvennaya boleznʹ zheludka y dvenadtsatyperstnoy kyshky. – SPb. : AST, Sova, VKT, 2009. – 128 s.
Popova YU. Yazvennaya boleznʹ zheludka. Samye éffektyvnye metody lechenyya / YU. Popova. – SPb. : Krylov, 2010. – 128 s.
Kobozeva E. Y. Yazvennaya boleznʹ. Luchshye metody lechenyya / E. Y. Kobozeva. – SPb. : Vektor, 2008. – 128 s.
Savelʹev V. S. Rukovodstvo po neotlozhnoy khyrurhyy orhanov bryushnoy polosty / V. S. Savelʹev. – M., 2004.
Chastnaya khyrurhyya : uchebnyk dlya med. vuzov / pod red. YU. L. Shevchenko : v 2 t. – SPb., 1998.
50 lektsyy po khyrurhyy / pod red. V. S. Savelʹeva. – M. : Medya Medyka. – 2003. – 406 s.
Burykh M. P. Obshchye osnovy tekhnolohyy khyrurhycheskykh operatsyy / M. P. Burykh. – Rostov-na-Donu : Fenyks, 1999. – 544 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).