Інтраопераційний алгоритм дій при виконанні лапароскопічної холецистектомії у хворих із супутньою варикозною хворобою вен нижніх кінцівок
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.2.6424Анотація
Було обстежено хворих, у яких діагностовано хронічний калькульозний холецистит i варикозну хворобу вен нижніх
кінцівок, та поділено їх залежно від ступеня ризику тромбоемболічних ускладнень на три групи – з низьким, помірним та
високим ступенем ризику. При цьому враховували вік хворих, масу тіла, наявність хронічних захворювань та тривалість
операційного втручання. Запропоновано тактичний алгоритм дій при виконанні лапароскопічної холецистектомії, в
якому взято до уваги фактор Віллебранда, що дає змогу мінімалізувати вірогідність тромбоемболічних ускладнень у
післяопераційному періоді для хворих різних вікових груп із врахуванням супутньої патології вен нижніх кінцівок. Це
дозволить у перспективі дослідити зміни згортальної системи крові та вміст ендотелію при виконанні лапароскопічної
холецистектомії за умов різного кута нахилу операційного столу.
Посилання
Осложнения лапароскопической холецистэктомии /
А. С. Балалыкин, Б. В. Крапивин, А. В. Жандаров [и др.] : сб.
тез. – М., 2004. – С. 31–33.
Бобров О. Е. Осложнения лапароскопических операций,
связанные с суффляцией газа в брюшную полость / О. Е. Бо-
бров, Ю. С. Семенюк, Н. А. Мендель // Хірургія України. –
– № 1. – С. 54–60.
Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів піс-
ля лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого холецис-
титу / М. Д. Василюк, А. Г. Шевчук, В. М. Федорченко, С. М. Ва-
силюк // Шпитальна хірургія. – 2004. – № 2. – С. 145–148.
Діагностично-лікувальна тактика з використанням міні-
інвазивних технологій при механічній жовтяниці, зумовле-
ній холедохолітіазом / М. Ю. Ничитайло, Ю. М. Захараш,
П. В. Огородник, М. П. Захараш // Хірургія України. – 2008.
– № 2 (26). – С. 5–13.
копической холецистэктомии / В. В. Кисляков, Э. Б. Усеи-
нов, К. Л. Гройзик // Харківська хірургічна школа. – 2009. –
№ 4.1 (36). – С. 207–209.
Профілактика тромбоемболічних ускладнень при лапа-
роскопічних операціях на жовчних шляхах / Л. Я. Ковальчук,
І. К. Венгер, О. Л. Ковальчук [та ін.] // Шпитальна хірургія. –
– № 4. – С. 81–83.
Профилактика тромбоэмболических осложнений в бариа-
трической хирургии / А. С. Лаврик, А. С. Тывончук, А. Ф. Бу-
бало, А. Ю. Згонник // Клінічна хірургія. – 2007. – № 8 –
С. 39–42.
Матвійчук Б. О. Профілактика венозного тромбозу та
тромбоемболії легеневої артерії у загальній хірургії: проблеми
й перспективи / Б. О. Матвійчук, О. Б. Матвійчук, Н. Р. Федчи-
шин // Клінічна хірургія. – 2007. – № 8. – С. 36–38.
Симультанні операції як спосіб усунення супутніх захво-
рювань та покращання результатів лапароскопічної холецис-
тектомії / М. Ю. Ничитайло, А. В. Скумс, В. В. Дяченко [та
ін.] // Клінічна хірургія. – 2004. – № 4–5. – С. 55.
Старков Ю. Г. Тромбоэмболические осложнения и веноз-
ная гемодинамика нижних конечностей при лапароскопичес-
ких операциях / Ю. Г. Старков, К. В. Шишин // Хирургия. –
– № 8. – С. 63 – 67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).