Лапароскопічна герніопластика у лікуванні защемлених гриж у хворих похилого та старечого віку
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.2.6419Анотація
Проаналізовано результати хірургічного лікування 118 (5,3 %) хворих із защемленою грижею. Вік хворих склав від 52
до 92 років. Із них 92 (69,0 %) хворим було виконано герніопластику із застосуванням поліпропіленового імплантата, 26
(31,0 %) хворим було виконано аутопластику. Хворих із защемленою грижею поділили на дві групи: в першу увійшли
60 (50,8 %) хворих, яким було виконано герніопластику із застосуванням поліпропіленового імплантата за “відкритим”
способом; в другу – 32 (27,1 %) хворих, яким було виконано лапароскопічну алогерніопластику. 54 (45,8 %) пацієнти
були оперовані із защемленою пахвинною грижею, трансабдомінальна преперитонеальна ендовідеогерніопластика була
застосована 12 (5,7 %) хворим. У 39 (31,1 %) пацієнтів мало місце защемлення стегнової грижі, де 10-м (8,5 %) із них та-
кож виконали трансабдомінальну преперитонеальну ендовідеогерніопластику. При первинній серединній локалізації
грижових дефектів, що були прооперовані за екстреними показаннями з приводу даної патології, був 21 (17,8 %) хворий,
із них у 14 (6,1 %) пацієнтів мала місце защемлена пупкова грижа, у 6 (2,6 %) – грижа білої лінії живота, в 1 (0,4 %)
– грижа спігелієвої лінії. Із них 2 (2,4 %) хворих із грижею білої лінії живота та 1 (0,4 %) – з грижею спігелієвої лінії
були прооперовані лапароскопічно. У групі хворих з післяопераційними та рецидивними грижами передньої черевної
стінки защемлення спостерігали в 39 (33,1 %) випадках у пацієнтів, старших 60 років. Лапароскопічно було проопе-
ровано 7 (5,9 %) хворих. Ускладнення в групі з “відкритим” способом оперування в післяопераційному періоді з боку
післяопераційної рани були такі: серома – у 12 (14,3 %) хворих, нагноєння рани – у 5 (6,0 %) пацієнтів, евісцерація – у
1 (1,2 %) хворого. Померли 2 (2,4 %) хворих від прогресування перитоніту. При лапароскопічних – 1 (1,2 %) випадок
кровотечі з нижньої епігастральної артерії та 1 (1,2 %) – інтраопераційне пошкодження тонкої кишки. Отже, застосу-
вання ендоскопічних методів лікування защемленої грижі хворих похилого віку можливе, потребує подальшого вив-
чення та вдосконалення.
Посилання
Адамян А. А. К вопросу о классификации паховых грыж /
А. А. Адамян, А. В. Федоров, Б. Ш. Гогия // Хирургия. – 2007.
– № 11. – С. 44–45.
Течение раневого процесса у больных с лапаростомой
и программированными санациями брюшной полости /
Э. Х. Байчаров, А. З. Вафин, Ф. А. Куджеев [и др.] // Научно-
медицинский вестник Центрального Черноземья. – 2007. –
№ 29. – С. 66–68.
Бобров О. Е. Идеология “прерванной” операции при сосу-
дистой непроходимости кишечника / О. Е. Бобров, Н. А. Мен-
дель, И. Н. Игнатов // Проблемы, достижения и перспективы
развития медико-биологических наук и практического здра-
воохранения. – 2008. – Т. 144, ч. 1. – С. 35–37.
Бобров О. Е. Стратегия “прерванной” операции в неотлож-
ной абдоминальной хирургии / О. Е. Бобров, Н. А. Мендель //
Вісник Української медичної стоматологічної академії. –
– Т. 7, вип. 1–2 (17–18). – С. 102–105.
Трудности в диагностике и лечении ущемленных
послеоперационных вентральных грыж / И. Е. Верхулецкий,
Ф. К. Папазов, А. Ф. Медведенко [и др.] // Український жур-
нал хiрургії. – 2011. – № 6 (15). – С. 129–133.
Ветшев П. С. Анализ причин смерти больных с ост-
рой болью в животе / П. С. Ветшев, H. H. Крылов // Рос. ж.
гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2005. –
Т. 15, № 4. – С. 50–56.
Борисов А. Е. Видеолапароскопические вмешательства на ор-
ганах живота, груди и забрюшинного пространства / А. Е. Бори-
сов. – СПб. : Предприятие ЭФА “Янус”, 2002. – 416 с.
Опыт применения полипропиленового эндопротеза при
пластике передней брюшной стенки в условиях инфициро-
вания / И. Б. Десятникова, М. А. Сидоров, А. П. Медведев,
Л. Е. Березова // Медицинский альманах. – 2009. – Май. –
С. 170–172.
Особенности хирургической тактики при послеопе-
рационных вентральних грыжах у пациентов пожилого и
старческого возраста / М. А. Евсеев, Р. А. Головин, Д. Н. Со-
тников, Н. М. Лазаречева // Вестник экспериментальной и
клинической хирургии. – 2011. – Том IV, №1. – С. 10–16.
Общие принципы хирургического лечения ущемленных
грыж брюшной стенки / А. С. Ермолов, Д. А. Бла говестнов,
А. В. Упырев, В. А. Ильичев // Медицинский альманах. –
– № 3 (8). – С. 23–28.
Жебровский В. В. Хирургия грыж живота / В. В. Жебров-
ский. – М. : ООО “Медицинское информационное агент-
ство”, 2005. – 384 с.
Пластика глибокого стегнового кільця клаптем із пе-
редньої стінки піхви прямого м’яза живота / Г. Я. Костюк,
Д. В. Цигалко, В. Ф. Цигалко, А. В. Дусик // AML. – 2009. –
XV, № 3. – С. 10–12.
Мельник І. В. Застосування поліпропіленового ендопро-
теза при пластиці защемлених вентральних гриж / І. В. Мель-
ник, М. Г. Гончар, О. В. Пиптюк // AML. – 2009. – XV, №3.
– С. 35–36.
Ничитайло М. Е. Современные аспекты эндохирургичес-
кого лечения сложных и рецидивных паховых грыж /
М. Е. Ничитайло, И. И. Булик // Клінічна хірургія. – 2010. –
№ 3. – С. 10–16.
Плешков В. Г. Послеоперационные вентральные грыжи
– нерешенные проблемы / В. Г. Плешков, О. И. Агафонов //
Вестник экспериментальной и клинической хирургии. – 2009.
– Т. IІ, № 3. – С. 247–254.
Тимошин А. Д. Концепция хирургического лечения
послеоперационных грыж передней брюшной стенки /
А. Д. Ти мошин, A. B. Юрасов, A. Л. Шестаков // Герниоло-
гия. – 2004. – № 1. – С. 5–10.
Томнюк Н. Д. Анализ причин неудовлетворительных ре-
зультатов хирургического лечения ущемленных грыж и пути
их улучшения / Н. Д. Томнюк, И. А. Рябков, А. Н. Черных //
Современные проблемы науки и образования. – 2009. – № 6.
– С. 88–90.
Ярема И. В. Пластика пахового канала по Трабуко /
И. В. Ярема, Б. С. Сухинина // Вестн. герниологии. – 2008. –
Вып. 3. – С. 135–141.
Balen E. M. Repair of ventral hernias with expanded polytetrafl
uorothylene patch / E. M. Balen, A. Dies-Cabalero //
Br. J. Surg. – 1998. – Vol. 85, Nо. 10. – P. 1415–1418.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
