Розриви стравоходу, медіастиніт – індивідуальний підхід у лікуванні
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.1.5893Анотація
Розриви стравоходу травматичного або спонтанного генезу із можливим розвитком медіастиніту – це ті діагнози, які потребують невідкладного хірургічного втручання з не менш відповідальним веденням післяопераційного періоду. Враховуючи локалізацію розриву стравоходу, а також медіастиніту операційне втручання виконується з відповідних найбільш прийнятних хірургічних доступів: для шийного відділу – цервікотомія, грудного відділу – як правило, бокова торакотомія, нижньогрудного та абдомінального – верхньосерединна лапаротомія з сагітальною діафрагматомією. Але основним етапом операції при розриві стравоходу є по можливості ушивання дефекту стравоходу, адекватне дренування середостіння, налагодження зондового харчування або через гастростому. Це незаперечні аксіоми, які дають шанс на успішне лікування вищевказаної патології. Але паралельно зі стандартами лікування є і індивідуальний підхід у лікуванні хворого. Наводимо 2 клінічних випадки, де при лікуванні було відійдено від вищеописаних догм у лікуванні даної патології.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).