АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ КИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ, ЗУМОВЛЕНОЇ КОМБІНОВАНИМ ЛІКУВАННЯМ У ХВОРИХ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ТА ПЕРЕБІГОМ ОНКОЛОГІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2015.4.5605Анотація
За період з 2010–2014 рр. на базі кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця – Київській міській клінічній лікарні № 3 було обстежено та проліковано 17 хворих із явищами кишкової непрохідності різного генезу, яким попередньо було проведено комбіноване лікування з приводу онкологічної патології органів черевної порожнини. У 5 пацієнтів були явища декомпенсованої непрохідності кишечнику, які ліквідувати консервативними методами не вдалося. Це зумовило проведення ургентних операційних втручань, було діагностовано злукову хворобу черевної порожнини, хворим було виконано вісцероліз із наступною назогастроінтестинальною інтубацією кишечнику. Летальність у даній групі була відсутня. У 12 пацієнтів, на тлі ефективності проведення консервативних заходів лікування, операційні втручання було проведено в терміни від 3 до 5 діб. Серед зазначеної групи пацієнтів 3 хворим було виконано накладання обхідних анастомозів, 7 пацієнтам здійснено ілеостомію, а в 2 випадках моносигмостомію. Летальність у даній групі склала 2 (12 %) пацієнти. Методом вибору хірургічної тактики у хворих із канцероматозом черевної порожнини є паліативні втручання, що покращують якість життя цієї тяжкої категорії хворих.
Посилання
Бондарев В. И. Комплексное хирургическое лечение острой спаечной непроходимости кишечника / В. И. Бондарев, Р. В. Бондарев, А. А. Орехов // Харківська хірургічна школа. – 2009. – № 2.2 (34). – С. 133–136.
Бюлетень національного канцер-реєстру України (2015). – К., 2015. – Вид. № 16.
Гобеджишвили В. К. Прогнозирование и профилактика развития спаечного процесса у больных, оперированных на органах брюшной полости / В. К. Гобеджишвили, М. П. Лаврешин, Р. К. Гезгиева // Анналы хирургии. – 2006. – № 3. – С. 42–45.
Гордійчук П. І. Кишкова непрохідність пухлинного генезу як проблема невідкладної хірургії (патогенез, діагностика, клініка, лікування, хірургічна реабілітація : автореф. дис.. на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. 14.01.03 / П. І. Гордійчук. – К. – Інститут хірургії та трансплантології, 2002. – 31 с.
Дикий О. Г. Сучасні аспекти лікування спайкової хвороби очеревини / О. Г. Дикий // Клінічна хірургія. – 2008. – № 4–5. – С. 14.
Корымасов Е. А. Принципы дифференциальной диагностики и тактики при острой кишечной непроходимости / Е. А. Корымасов, Ю. В. Горбунов // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. – 2003. – № 3. – С. 10–106.
Раззадорин С. С. Оказание хирургической помощи больным с кишечной непроходимостью опухолевого генеза / С. С. Раззадорин, А. С. Сыкал, Ю. Л. Шальков // материалы. Междунар. хир. конгресса “Актуальные проблемы современной хирургии”, 22–25 февраля 2003 г., Москва. – М., 2013. – С. 121.
Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости / под ред. В. С. Савельева. – М. : Медицина, 1976. – 497 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
