Переваги малотравматичної аутодермопластики з використанням трансплантатів ультратонкого зрізу у хворих з опіками
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2015.2.5262Анотація
У статті проведено дослідження ефективності пластичного закриття опікових ран тонкими та ультратонкими аутодермотрансплантатами. На прикладі 2 груп хворих доведено переваги малотравматичної аутодермопластики над класичним методом пластики ран. Доведено, що застосування розщеплених шкірних трансплантатів ультратонкого зрізу при проведенні аутодермопластики в обпечених хворих значно скорочує тривалість регенерації донорських ран, знижує об’єм післяопераційної крововтрати, покращує загальний стан пацієнтів та скорочує середній ліжко-день перебування пацієнтів у стаціонарі.
Посилання
Подурець Д. П. Хірургічне лікування великих субфасціальних опіків з оголенням кісток гомілки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.03.
“Хірургія” / Дмитро Петрович Подурець ; Ін-т невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака АМН України. – Донецьк, 2008. – 20 с.
Козинець Г. П. Опікова хвороба / Г. П. Козинець, О. Н. Коваленко, С. В. Слесаренко // Мистецтво лікування. – 2006. – № 12. – C. 9–15.
Шаповал О. В. Інфузійне лікування в період опікового шоку як фактор зменшення ризику летальності / О. В. Шаповал // Актуальные проблемы медицины и биологии. – 2003. – № 1.
Грязін О. Є. Оптимізація раннього хірургічного лікування опікових ран шляхом подолання дефіциту донорських ресурсів шкірного покриву у важко обпечених : автореф. дис.
на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.03.
Трофимов Е. И. Результаты лечения пациентов с мягкотканными дефектами кисти и области лучезапястного сустава свободными микрохирургическими аутотрансплантатами /
Е. И. Трофимов, Т. Ю. Гурджидзе, Г. Р. Мехтиханова // IV Международный конгресс по пластической, реконструктивной и эстетической хирургии, 8–10 октября 2010 г. : материалы
конгр. – Тбилиси, 2010. – С. 24.
Жернов О. А. Реконструктивно-відновне лікування наслідків термічної травми з використанням модифіковах комплексів тканин / О. А. Жернов // Шпитальна хірургія. – 2007. –
№ 2. – C. 88–91.
http://ujcem.med.sumdu.edu.ua/images/sampledata/2013/4/390_397_IV-016.pdf
http://i-medic.com.ua/index.php?newsid=11211
http://elkniga.info/book_39_glava_9_PRAKTICHN%D0%86_ROBOTI.html
Посібник з нормальної фізіології / за ред. В. Г. Шевчука, Д. Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 105–108, 113–126.
Філімонов В. І. Фізіологія людини : підручник / В. І. Філімонов. – К. : ВСВ “Медицина”, 2010. – С. 424–443.
http://gn24.net/publ/surgery/raschjot-krovopoteri-po-gematokritnom.html
Михайленко С.М. Оптимізація трансфузійної допомоги у хворих з полі травмою : робота на здобуття наукового ступеня магістра ; спец.: 14.01.21 – травматологія та ортопедія / С. М. Михайленко ; наук. кер. В. Д. Шищук. – Суми : СумДУ; Мед. ін-т, 2012. – 47 с. 15.http://physiology.med.sumdu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=75&Itemid=37&lang=ru
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).