Фармакоекономічна оцінка альтернативних методів лікування виразкової хвороби шлунка
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2015.3.5016Анотація
У роботі проведено порівняльну оцінку резекційних та органозберігаючих операційних втручань, а також консервативного лікування виразкової хвороби шлунка фармакоекономічним методом “витрати–корисність”. Загострено увагу на наявності даної патології в більшості осіб працездатного віку від 20 до 59 років у 49 % випадків, що вказує на соціальне значення даної проблеми. Дані результати анкетного опитування хворих на виразкову хворобу шлунка, спрямованого на оцінку якості життя пацієнтів, пов’язаної зі станом здоров’я. Розраховано витрати на кожен із методів лікування. Враховано кількість медперсоналу, задіяного в операції залежно від виду операції, оплату його праці, витратні матеріали при виконанні операцій, середні витрати на перев’язки у післяопераційному періоді, середню вартість післяопераційного медикаментозного забезпечення, витрати на лікарські препарати, які входять до схеми послідовної терапії виразкової хвороби. Враховано частоту загострень виразкової хвороби шлунка та можливість виникнення післяопераційних ускладнень. Виражено корисність у кількісному значенні показника QALY, враховуючи тривалість подовженого життя хворих після досліджуваних методів лікування та якість їхнього життя. Обґрунтовано переваги органощадних операційних втручань з фармакоекономічної точки зору.
Посилання
Скрипник І. М. Епідеміологічні, патогенетичні, лікувальні та фармакоекономічні аспекти пептичної виразки, асоційованої з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, у військовослужбовців / І. М.Скрипник, Г. В. Осьодло // Сучасна гастроентерол. – 2011. – № 5. – С. 9–16.
Лупальцов В. И. Хирургическое лечение гастродуоденальных язв в соответствии с принципами современной противорецидивной терапии с предупреждением послеоперационных осложнений / В. И. Лупальцов, Ю. В. Артемов // Клінічна хірургія. – 2011. – № 1. – С. 9–12.
Мамчич В. І. Вибір способу оперативного лікування хворих із гігантською виразкою шлунка / В. І. Мамчич, О. В. Грузинський // Укр. мед. часопис. – 2011. – № 1 (81) – С. 101–104.
Pharmacoeconomics : from theory to practice / editor Renee J.G. Arnold. // Drug Discovery Series: CRC Press, Taylor & Francis Group. Boca Raton, London, New York. – 2010. – Chapter 8. – 243 p.
Доценко В. В. Перспективи дослідження якості життя хворих, прооперованих із приводу перфоративної гастродуоденальної виразки / В. В. Доценко //Харківська хірургічна школа. – 2013. – № 4(61). – С. 120–123.
McGregor M / Cost-utility analysis: use QALYs only with great caution. // Can Med Ass J – 2003. – Vol. 168. – P. 433-434.
Україна. Наказ МОЗ від13.06.2005 № 271 “Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Гастроентерологія”.
http://gamapserver.who.int/gho/interactive_charts/mbd/life_expectancy/atlas.html
Трухалев В. А. Современное состояние проблемы лечения перфоративной язвы желудка и двенадцатиперстной кишки / В. А. Трухалев, Г. И. Гомозов // Современные проблемы науки и образования. – 2014. – № 2. – С. 293–305.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).