Використання дифузійно-зваженої МРТ у діагностиці раку нирки
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2015.1.4527Анотація
Нирково-клітинний рак (НКР) є найбільш розповсюдженою пухлиною нирки і зустрічається в 85—90 % випадків, що становить 1—3 % від усіх вісцеральних новоутворень. В останні роки магнітно-резонансна томографія (МРТ) все частіше привертає увагу клініцистів як метод вибору для діагностики та стадіювання НКР. Дослідження проводили у 62 хворих із патоморфологічно доведеним світлоклітинним підтипом НКР (скНКР) та у 15 здорових волонтерів. Всім пацієнтам виконували магнітно-резонансну томографію з використанням дифузійно-зважених зображень (ДЗЗ) з наступним визначенням вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД). У результаті проведеного аналізу було встановлено, що середнє значення ВКД злоякісних новоутворень було значно нижчим, ніж у нормальної ниркової паренхіми, і становило 1,82±0,16х10- 3 мм2/с проти 2,15±0,12х10- 3 мм2/с відповідно (р<0,05). Також відзначали статистично достовірну різницю у показниках ВКД у хворих із скНКР високого та низького ступеня диференціації. Результати обчислення ВКД при отриманні ДЗЗ магнітно-резонансної томографії надають важливу інформацію для диференційної діагностики НКР.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
