Патогенетичні механізми передпухлинної цитотрансформаци слизової оболонки порожнини рота в умовах нікотинової інтоксикації
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2015.1.4522Анотація
У статті наведено результати комплексного морфологічного дослідження слизової оболонки порожнини рота за умов нікотинової інтоксикації, отримані шляхом комплексного цитологічного та статистичного вивчення. Наведені результати дають можливість характеризувати описані зміни як “дискератотичні”, або “проліферативні”, які в собі несуть цитоорієнтири дискератозу у вигляді порушення зроговіння епітелію даної анатомічної ділянки. Аналіз запропонованих нами схем патогенезу і наявність спільних складових у його ланках дають можливість розглядати наведену цитологічну перебудову — “запальний” тип цитограм та “дискератотичний” як два автономних процеси, які виникли на слизовій оболонці порожнини рота за умов впливу нікотину, так і ланки одного й того ж патогенетичного механізму на етапі передпухлинної трансформації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
