Обгрунтування способу тромбопрофілактики у пацієнтів із високим ризиком розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2015.1.4514Анотація
У роботі на основі визначення рівня глікемії та кортизолу проведено розподіл пацієнтів з плановою та ургентною хірургічною патологією за рівнем хірургічного стресу. Розглянуто особливості відповіді згортальної системи в умовах різного ступеня хірургічного стресу. На основі виявлених змін коагуляційної ланки гемостазу патогенетично обґрунтовано схему застосування тромбопрофілактики, що передбачає, не порушуючи стандартну тромбопрофілактику низькомолекулярними гепаринами, введення нефракціонованого гепарину відразу по закінченні операційного втручання та в ранньому післяопераційному періоді інгаляційним або внутрішньовенним шляхом. Дозування введення нефракціонованого гепарину ґрунтується на ступені хірургічного стресу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
