Аналіз смертності у хворих із гострим панкреатитом
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.2.4490Анотація
Проаналізовано дані з медичних карт стаціонарних хворих, протоколи патологоанатомічних досліджень, результати гістологічних досліджень аутопсійного матеріалу за період з 2007 до 2012 року. В Івано-Франківській області померли 65 пацієнтів із гострим панкреатитом, серед них у 34 діагностовано гостре панкреатитасоційоване легеневе пошкодження. Проведено розподіл на групи залежно від фази перебігу гострого панкреатиту. Морфологічні зміни в підшлунковій залозі характеризуються ураженням некрозом більше 50 % паренхіми підшлункової залози, які супроводжуються некрозом парапанкреатичної жирової клітковини та інфільтрацією позаочеревинної клітковини, до чого залучаються стінки близько розташованих органів та брижі кишечника. Першим “органом-мішенню”, морфологічні ознаки ураження якого можна виявити на найбільш ранньому етапі розвитку патологічного процесу, є легені. При аналізі морфологічних змін у легенях у 97,1 % спостережень мала місце так звана “волога легеня”, тобто інтерстиційний або альвеолярний набряк легень, який розвинувся внаслідок екстравазацп плазми з мікроциркуляторного русла в інтерстицій і просвіт альвеол внаслідок стазу та секвестрації крові. Слід зазначити, що у 82,4 % випадків виявлено II—IV стадії гострого панкреатнтасоційованого легеневого пошкодження: альвеолярний набряк, тромбози мікроциркуляторного русла, крововиливи в легеневу тканину, десквамацію респіраторного епітелію, гіалінові мембрани.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).