Місцеве лікування післяопераційних ран у хворих з гострим парапроктитом
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.2.4487Анотація
Проведено аналіз рузультатів лікування 83 хворих з різними формами гострого парапроктиту. Підшкірно-підслизові форми гострого парапроктиту були у 31 (37,3 %) хворого, іигіоректальну форму виявлено у 28 (25,3 %) пацієнтів, пельвіоректальну — у 10 (12,1 %), ретроректальну — у 8 (9,6 %), підковоподібну — у 6 (7,2 %) хворих. Для місцевого лікування ран промежини та анального каналу в першу фазу ранового процесу у хворих основної групи з першої доби після операції застосовували мазь “Ацербін” (Австрія). У групі порівняння місцеве лікування гнійних ран промежини та анального каналу в першій фазі ранового процесу проводили маззю “Левомеколь” (Україна).
При місцевому лікуванні післяопераційних ран у хворих з гострим парапроктитом маззю “Ацербін” перебіг ранового процесу істотно пришвидшився за рахунок очищення ран від гнійно-некротичного вмісту, появи грануляційної тканини та початку крайової епітелізації ран.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
