Рак слинних залоз: епідеміологія, клініко-морфологічні особливості і методи лікування
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.67.4459Анотація
У роботі проведено аналіз захворюваності на рак слинних залоз. Показано, що виживаність протягом перших
п’яти років після лікування значною мірою залежить від віку пацієнта. Прогноз у хворих на рак слинних залоз
корелюється з гістологічним підтипом пухлини. Серед діагностичних процедур перевагу віддають
цитологічному дослідженню пунктату пухлини залози. Для топічної діагностики важливо провести КТ або МРТ,
особливо в операбельних хворих. Стандартом лікування резектабельної карциноми слинних залоз є резекція
залози в достатньому о б ’ємі або її видалення. Регіонарні шийні лімфаденектомії мають чіткі показання до
застосування. Променеву і цитостатичну терапію застосовують індивідуально. Післяопераційні ускладнення
мають місце у значної кількості хворих.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
