ВИБІР МЕТОДУ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У ХВОРИХ ІЗ УСКЛАДНЕННЯМИ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.67.4451Анотація
Знеболювання є необхідним компонентом хірургічного лікування пацієнтів із гнійно-некротичними
ускладненнями синдрому діабетичної стопи. Численні дослідження методів анестезії та публікації останніх
років в іноземній літературі викликають інтерес у даної категорії пацієнтів до вибору адекватного
анестезіологічного забезпечення. Проведено аналіз результатів анестезіологічного забезпечення при лікуванні
79 пацієнтів. З метою знеболювання використовували спинномозкову, внутрішньовенну та провідникову
анестезію. Проводили оцінку больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою інтенсивності болю. При
аналізі результатів отримано такі дані. Через 6 год після операційного втручання при використанні
спинномозкової анестезії середній бал болю становив 2,67, при використанні внутрішньовенної анестезії — 4,02
бала, при провідниковій — 1,89 бала. Через 24 год показники болю за шкалою становили, відповідно, 1,71; 1,56;
1,01 бала. Больовий синдром найменш виражений при використанні провідникової анестезії.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
