Індив ідуалізація вибору внутрішньовенної озонотерапи у лікуванні гнійно-запальних ускладнень цукрового д іа б ет у
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.67.4448Анотація
Озонотерапія при цукровому діабеті є перспективною, але недостатньо дослідженою складовою лікування.
Важливим недоліком озонотерапії є невизначеність індивідуального дозування озону при системному
застосуванні. Клінічний матеріал даного дослідження склали 98 хворих на цукровий діабет із гнійно-запальними
ускладненнями. Основну групу склали 23 (39,6 %) хворих, яким поряд з комплексним лікуванням виконували
внутрішньовенну озонотерапію. Контрольну групу — 35 (60,4 %) осіб складали пацієнти, яким проводили
лікування за загальноприйнятими методиками. Введення озонованого фізіологічного розчину здійснювали через
катетер у ліктьову вену за індивідуальним підбором дози озону з використанням лімфоцитотоксичного тесту
курсом 6 днів.
Застосування у хворих на цукровий діабет із гнійно-запальними ускладненнями, крім традиційного лікування,
внутрішньовенної озонотерапії з індивідуальним підбором дози озону залежно від тяжкості перебігу означеної
патології за лімфоцитотоксичним тестом приводить до призупинення розповсюдження гнійно-некротичного
вогнища на третю добу. Розвиток у рані грануляційної тканини та крайової епітелізації відбувається на 6-8-му
добу стаціонарного перебування хворих, мають місце зниження показників рівня цукру в крові, а також скорочення
терміну стаціонарного перебування хворих на 3—5 діб порівняно з контрольною групою.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
